Відмінності між версіями «Українська Господарська Академія»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: =Енциклопедія Українознавства= <div style="background-color:#C6E2FF"> <p><b>Українська Господарська Академ…)
 
Рядок 68: Рядок 68:
 
кооператори&nbsp;&mdash;  
 
кооператори&nbsp;&mdash;  
 
С.&nbsp;Бородаевський,   
 
С.&nbsp;Бородаевський,   
{http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б.&nbsp;Мартос],
+
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б.&nbsp;Мартос],
 
       статистик&nbsp;&mdash;  
 
       статистик&nbsp;&mdash;  
 
Ф.&nbsp;Щербина;  
 
Ф.&nbsp;Щербина;  

Версія за 20:10, 11 листопада 2009

Енциклопедія Українознавства

Українська Господарська Академія (УГА), укр. висока техн. школа в Подебрадах (Чехо-Словаччина), заснована 1922 Укр. Гром. Комітетом у Празі на чолі з М. Шаповалом при фінансовій допомозі мін-ва закордонних справ Чехо-Словаччини. Початковий статут УГА з 3-річним пляном навчання, затверджений Мін-вом Хліборобства Чехо-Словацької Респ. 16.5.1922, був змінений 23.5.1925 Професорською Радою УГА. Згідно з новим статутом, Академія далі існувала як висока школа з 4-літнім пляном навчання у складі трьох фак.: аірономічно-ліс. (відділи — агрономічний і лісовий), інженерного (відділи — хеміко-техн. і гід-ротехн.) та екон.-кооп. (відділи — екон. з численними підвідділами, кооп. та статистичний); по закінченні академії абсольвенти здобували звання інженера.

Своєю орг-ціею УГА відповідала чес. високим школам того типу з тією різницею, що крім фахових предметів введено також українознавчі науки. УГА утримував уряд Чехо-Словаччини (бюджет на 1927 — 2,8 млн. чехо-словацьких корон, 1931 — 1,6 млн.), а підпорядковувалася вона двом чехо-словацьким мін-вам: мін-ву хліборобства {навчання) і до 1928 мін-ву закордонних справ (адміністративно-госп. справи). Упродовж перших 10 pp. УГА мала 118 педагогів (92 українці і 26 чехів) — найбільше у 1928-96. Разом прийнято до УГА 786 студентів (найбільше їх було 1926-27 — 613), з яких закінчило студії зі званням інж. 569 осіб (більшість з них пізніше працювала за своїм фахом на зах. укр. землях): агрономів — 125, лісовиків — 92, хеміків-технологів — 58, гідротехніків та економістів-кооператорів — 167; до 1926-27 більшість з них мала стипендії від чехословацького уряду. Крім українців (до 1926-27 майже виключно з укр. еміірації) студіювало в УГА незначне ч. чужинців, гол. білорусів. Студенти були організовані в більшості в Укр. Акад. Громаді і Громаді студентів УГА.

При УГА діяла низка навчально-допомогових установ: фундаментальна бібліотека (30 000 тт. фахової літератури), 33 кабінети, 14 лябораторій, ряд ферм, ліс. розсадник, метеорологічна станція і дві навчальні кооперативи. Більшість з цих установ містилася в старовинному замку чес. короля Юрія Подєбрадського (1420-71). Чималою була наук.-вид. діяльність УГА і його професури. Вони опублікували за час існування УГА 698 наук. публікацій, у тому ч. 229 кн., здебільша підручники для студентів, у тому ч. низка перших техн. довідників для високих шкіл укр. мовою (тільки 37 випущено друком, ін. здебільша літографічним способом). Велике значення мала розбудова укр. техн. номенклятури (серед ін. ліс. термінологічна комісія видала нім.-укр. «Лісотехн. словник»). {Головою Термінологічної Комісії при Українській Господарській Академії був Євген Чикаленко — ВК} При УГА протягом її існування діяло 50 орг-цій, серед них 9 наук.-проф. та фахових. УГА й її професура брали участь в міжнар. наук. житті (конгреси, публікації тощо). Чимало з проф. були визначними науковцями: серед них — агрономи В. Доманицький, В. Чередіїв, лісовик Б. Іваницький; економісти — О. Мицюк, В. Садовськмй, В. Тимошенко; кооператори — С. Бородаевський, Б. Мартос, статистик — Ф. Щербина; правники — Л. Бич, О. Ейхельман, соціолог О. Бочковськмй; техніки-хеміки — М. Вікул, С. Комарецький; геодезисти Л. Грабина, Л. Флоров та ін.

Як й УВУ, УГА діставала щораз менші дотації від чес. влади, а в 1928 Мін-во Хліборобства заборонило приймати нових слухачів і наказало поступову ліквідацію УГА, яку закінчено в 1935. Для врятування УГА постало Т-во прихильників УГА 1931 (гол. проф. Б. Матюшенко) в Празі, але коли виявилося, що воно неспроможне зібрати потрібні фонди, т-во спрямувало свою енеріію на заочний Техн. Госп. їн-т при УГА, який засновано ще 1932. Він в своїй основі зберігав структуру і програму Академії, але замість авдиторното перейшов на заочне навчання. Його власником стала Спілка професорів УГА з допомоговим опікуном — Т-вом Прихильників УГА. Див. Український Технічно-Господарський інститут. Ректорами УГА були: І. Шовгенів (1922-25 і 1926-27), Б. Іваницький (1925-26 і 1928-35), С. Тимошенко(1927-28).

Література::

  • Укр. Госп. Академія. Прага 1923
  • Укр. Госп. Академія. Подебради 1926
  • Укр. Госп. Академія. Прага-Подебради 1931, 1932
  • Наріжний С. Укр. еміграція. Прага 1942
  • Укр. Госп. Академія в ЧСР 1922-1935. Нью-Йорк 1959

Р. M.