Відмінності між версіями «Піяри»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
<p> | <p> | ||
'''Додаток'''</p> | '''Додаток'''</p> | ||
| − | <p>Про піярів згадано | + | <p>Про піярів згадано в «Енеїді» Котляревського:</p> |
<p>''Еней тут зараз взяв догадку,''</p> | <p>''Еней тут зараз взяв догадку,''</p> | ||
<p>''Велів побігти до дяків,''</p> | <p>''Велів побігти до дяків,''</p> | ||
Версія за 22:57, 10 листопада 2009
Енциклопедія Українознавства
Піяри, отці побожних шкіл (scholarum piarum, scolopi), конґреґація, заснована 1597–1617 рр. у Римі св. Йосифом Калясанті по змозі для безкоштовного виховання молоді, з 1669 р. на правах чину. До Польщі П. прибули 1682 р. і заснували низку сер. шкіл-колегій, які з успіхом конкурували з школами єзуїтів, особливо після шкільної реформи, яку здійснив 1754 р. піярист Станіслав Конарський. На Україні П. мали монастирі й школи у Холмі, Золочеві, Львові, Межеріччі та ін.
Додаток
Про піярів згадано в «Енеїді» Котляревського:
Еней тут зараз взяв догадку,
Велів побігти до дяків,
Купить піярськую граматку,
Полусттавців, октоїхів;
І всіх зачав сам мордовати,
Поверху, по словам складати
Латинську тму, мну, здо, тло;
Троянськр плем'я все засіло
Коло книжок, що аж потіло,
І по-латинському гуло.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Піари .
