| З критикою тенденц. тверджень О. Соболевського виступали історики [[Володимир Антонович|В. Антонович]], М. Владимирський-Буданов, [[Михайло Грушевський|М. Грушевський]] та ін., літературознавець М. Дашкевич та мовознавці [[Павло Житецький|П. Житецький]] — «По поводу вопроса о том, как говорили в Киеве в XIV и XV веках» (доповідь виголошено 1883, опубл. 1888), [[Ватрослав Ягич|В. Ягич]] — «Четыре критико-палеографические статьи» (1884) та «Критические заметки по истории русского языка» (1889), [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]] — «Къ вопросу об образованіи русскихъ наречий и русскихъ народностей» (1899), «Краткий очерк истории малорусского (українського) языка» (1916) і особливо [[Агатангел Кримський|А. Кримський]] — «Филология и погодинская гипотеза» (1898; окр. вид. 1904), «Деякі непевні критерії для діалектологічної класифікації староруських рукописів» (1906), «Древнекиевский говор» (1906), «Украинская грамматика...» (1907) та ін., що поклали край полеміці навколо «П.—С. т.». | | З критикою тенденц. тверджень О. Соболевського виступали історики [[Володимир Антонович|В. Антонович]], М. Владимирський-Буданов, [[Михайло Грушевський|М. Грушевський]] та ін., літературознавець М. Дашкевич та мовознавці [[Павло Житецький|П. Житецький]] — «По поводу вопроса о том, как говорили в Киеве в XIV и XV веках» (доповідь виголошено 1883, опубл. 1888), [[Ватрослав Ягич|В. Ягич]] — «Четыре критико-палеографические статьи» (1884) та «Критические заметки по истории русского языка» (1889), [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]] — «Къ вопросу об образованіи русскихъ наречий и русскихъ народностей» (1899), «Краткий очерк истории малорусского (українського) языка» (1916) і особливо [[Агатангел Кримський|А. Кримський]] — «Филология и погодинская гипотеза» (1898; окр. вид. 1904), «Деякі непевні критерії для діалектологічної класифікації староруських рукописів» (1906), «Древнекиевский говор» (1906), «Украинская грамматика...» (1907) та ін., що поклали край полеміці навколо «П.—С. т.». |