Відмінності між версіями «Дунаю, Дунаю»
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
<td> | <td> | ||
| − | '''Текст | + | '''Текст Франкової реконструкції без вставок''' |
:<poem> | :<poem> | ||
| Рядок 74: | Рядок 74: | ||
Ніхто не доплинул красну дівоньку, | Ніхто не доплинул красну дівоньку, | ||
Доплинул дівоньку Стефан-воєвода | Доплинул дівоньку Стефан-воєвода | ||
| − | І узял дівоньку за білу ї ручку: | + | І узял дівоньку за білу ї ручку: {Варіант: за білую ручку - ''ВК''} |
«Дівонько-душенько, миленька ми будеш». | «Дівонько-душенько, миленька ми будеш». | ||
</poem> | </poem> | ||
| Рядок 87: | Рядок 87: | ||
А посередині та рибоньки мутять], | А посередині та рибоньки мутять], | ||
На версі Дунаю три роти ту стою? | На версі Дунаю три роти ту стою? | ||
| − | Первша рота турецка, | + | ::Первша рота турецка, |
| − | Друга рота татарска, | + | ::Друга рота татарска, |
| − | Трета рота волоска. | + | ::Трета рота волоска. |
В турецькі-м роті шаблями шермую, | В турецькі-м роті шаблями шермую, | ||
В татарські-м роті стрілками стріляю, | В татарські-м роті стрілками стріляю, | ||
Поточна версія на 21:30, 22 грудня 2010
Баладний вірш-пісню «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» було віднайдено в рукописній граматиці 1571 року, яку готував до друку видатний чеський учений і культурно-освітній діяч XVI ст. Ян Благослав (помер у 1571 р., не встигши здійснити задумане видання).
Текст твору Ян Благослав, як він сам засвідчив, записав від якогось Никодима, що прийшов до нього у Моравію із Венеції. Можливо, то був один із молодих українців, що в ті часи ходили до Італії по науку і, розбуджений нею, жадав добра і розквіту слов'янському Відродженню, слов'янським мовам. «Часті згадки в... наших розмовах бували... про прикмети чеської мови. Що нам обом,— писав Ян Благослав,— бувало жаль, так се те, що така благодатна мова... така запущена і занедбана».
Никодим подав Янові Благославу відомості про інші слов'янські мови, зокрема про українську, і продиктував вірш-пісню.
Титульний лист та сторінки з текстом «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» з "Чеської граматики" Яна Благослава, видання 1857 р. (Посилання на скани надав LJ-user beilendekunst)
Твір аноніма XVI ст. «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» є найдавнішим зразком живої народної мови і зразком найстарішої власне української книжної епічної поезії.
Подано за виданням:
- Українська поезія XVI століття /Редкол.: О. Є. Засенко та ін., Упоряд., вступ. ст. та приміт. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1987. — 287 с. — (Б-ка поета).
ДУНАЮ, ДУНАЮ, ЧЕМУ СМУТЕН ТЕЧЕШ?
|
Текст за книжкою Яна Благослава
|
Текст Франкової реконструкції без вставок
|
Текст, що його реконструював Іван Франко:
Дунаю-Дунаю, чему смутен течеш?
[Ой як же Дунаю смутному не течи,
Що дно його точуть студені криниці,
А посередині та рибоньки мутять],
На версі Дунаю три роти ту стою?
Первша рота турецка,
Друга рота татарска,
Трета рота волоска.
В турецькі-м роті шаблями шермую,
В татарські-м роті стрілками стріляю,
В волоскі-м роті Стефан-воєвода,
В Стефанові роті дівониця плачет,
[Дівониця плачет], плачучи повідат:
«Стефане-Стефане, Стефан-воєвода!
Альбо ме[не] пуйми, альбо ме[не] лиши!»
А што ж ми [од]речет Стефан-воєвода?
«Красна дівонице, пуймил бих я тебе,
[Красная] дівонько, неровнай ми єси;
Лишил бих [я] те[бе], миленька ми єси».
[І] што ж му [од]рекла [красная] дівонька?
[Одрекла дівонька]: «Пусти мня, Стефане!
Скочу я у Дунай, у Дунай глибокий. А хто мя доплинет, [то] єго я буду».
Ніхто не доплинул красну[ю] дівоньку,
Доплинул дівоньку Стефан-воєвода,
І узял дівоньку за білу ї ручку:
«Дівонько-душенько, миленька ми будеш».Подано за виданням: Іван Франко. Зібрання творів у 50 т. К: Наукова думка, 1984, т. 42, с.55. Реконструкцію взято з роботи «Стефан-воєвода», стор. 17-56.
