[[Файл:Rozmova_1.jpg|200px|thumb|left|Перша сторінка манускрипту розмовника Івана Ужевича «Розмова — Бєсѣда».]]
[[Файл:Rozmova_1.jpg|200px|thumb|left|Перша сторінка манускрипту розмовника Івана Ужевича «Розмова — Бєсѣда».]]
−
У Французькій Національній бібліотеці (Париж) зберігається розмовник «Розмова — Бєсѣда» (Slav № 7), що за бібліографічною карткою значиться як слов'яноукраїнський і слов'яноруський). Ця рукописна пам'ятка фіксує спроби показати розмежування між церковнослов'янською і українською мовами та їх місце в колі багатомовності ряду інших європейських мов ([http://lib.movahistory.org.ua/Lexicography/Rozmova_manuskript.djvu Копія тексту манускрипту]). Довгий час рукопис вважали анонімним та датували кінцем XVI ст. Лише 2005 року Г. Кайперт показав, що манускрипт є автографом [[Ужевич Іван|Івана Ужевича]], автора латиномовної книжки «Грамматыка словенская», і його можна датувати першою половиною XVII ст.
+
У Французькій Національній бібліотеці (Париж) зберігається розмовник «Розмова — Бєсѣда» (Slav № 7), що за бібліографічною карткою значиться як слов'яноукраїнський і слов'яноруський. Ця рукописна пам'ятка фіксує спроби показати розмежування між церковнослов'янською й українською мовами та їхнє місце в колі багатомовності низки інших європейських мов ([http://lib.movahistory.org.ua/Lexicography/Rozmova_manuskript.djvu Копія тексту манускрипту]). Довгий час рукопис вважали анонімним та датували кінцем XVI ст. Лише 2005 року Г. Кайперт показав, що манускрипт є автографом [[Ужевич Іван|Івана Ужевича]], автора латиномовної книжки «Грамматыка словенская», і його можна датувати першою половиною XVII ст.
−
На першій сторінці пам'ятки дається заголовок: ''Розмова'' і далі чотири рядки французькою мовою, що в перекладі звучать так: <span class="cit">Збірник відповідників між народним діалектом і церковнослов'янським. Для досконалого ознайомлення з мовою</span>".
+
На першій сторінці пам'ятки подано заголовок: ''Розмова'' і далі чотири рядки французькою мовою, що в перекладі звучать так: <span class="cit">Збірник відповідників між народним діалектом і церковнослов'янським. Для досконалого ознайомлення з мовою</span>.