Відмінності між версіями «Природничий Відділ ІУНМ»

ПРИРОДНИЧИЙ ВІДДІЛ ІУНМ^[1]

КОРОТКИЙ ОГЛЯД РОБОТИ ЗА ЧАС ЙОГО ІСНУВАННЯ 1918-1929 рр.

Природничий Відділ Інституту Української Наукової Мови — найстарішу частину ІУНМ — зорганізовано 11 серпня 1918 р, як Термінологічну Комісію Природничої Секції Українського Наукового Товариства. Але ця дата не була початком організації опрацювання термінології природничих наук взагалі. Це швидше було завершення процесу скупчення роботи в одних — мовляв — руках та організації провідного осередку, що надалі мав не тільки сам розробляти наукову природничу термінологію, а й направляти цю роботу по всій Україні.

Не беручи до обліку термінологічної роботи, робленої в Галичині з другої половини минулого сторіччя^[2], тут, на Наддніпрянщині зроблено було чималу підготовчу роботу. Перед у цій роботі вели студентські організації та Природнича Секція Т-ва ім. Квітки-Основ'яненка у Харкові^[3], де головну роботу також сповняли студенти. Ці організації зібрали чимало літературного і народнього термінологічного матеріялу, що був виписаний на окремі картки. Напередодні лютневої революції та в першій порі по ній, коли розпочалася організація української школи, аж надто дошкульно відчувався брак термінології. Отож, до її розроблення й береться чимало організацій та окремих осіб. Виходить друком низка термінологічних словників, часто з зовсім хибною термінологією. Але й вони не можуть задовольнити термінологічного голоду, запроваджуючи до того своїми непогодженими термінами великий розгардіяш у мовні надбання. У самому Києві працює Термінологічна Комісія Т-ва „Шкільної Освіти" і Термінологічна Комісія при Укр. Науковому Т-ві, обидві за головуванням П. Холодного, далі термінологічну роботу провадять у Ботанічному Відділі Міністерства Земельних Справ за проводом О. Янати, в Міністерстві Освіти, при Департаменті Професійної Освіти, організується Технічно-Термінологічна Комісія; крім цих—працювали коло термінології в Міністерстві Шляхів, Внутрішніх Справ та по інших державних установах.

Отже, постає думка об'єднати цю розпорошену роботу, по змозі, в одних руках. Уже 17 травня 1918 р. проф. О. Яната звертається до Природничої Секції Українського Наукового Т-ва з пропозицією організувати при Секції Термінологічну Комісію. Завдання й структура Комісії, визначені в цій записці, зберігалися в основних рисах увесь час існування Природничого Відділу ІУНМ. Зважаючи на це, подаємо витяги з цієї заяви:2

„По ініціятиві^[4] та за згодою П. І. Холодного, подаю слідуючий проєкт організації справи з розробленням наукової української термінології та номенклятури при Природничій Секції Українського Наукового Т-ва.

1. Природнича Секція Укр. Наук. Т-ва засновує Термінологічну Комісію, в склад якої входять, як всі бажаючі члени Секції і Наукового Т-ва взагалі, так і представники державних і громадських інституцій, які того побажають.

2. Комісія поділяється на підкомісії: зоологічну, ботанічну, геологічну і географічну, сільсько-господарську, хемічну, антропологічну, етнографічну, фізичну та ін.

3. До складу Комісії і Підкомісій запрошуються також фахівці — знавці мови.

4. Комісія і Підкомісії мають на свойому чолі президії, а також платних секретарів і фахівців, по мірі потреби.

5. На обов'язку фахівців підкомісій лежить безпосереднє переведення технічної праці по виборці матеріялів і назов з літератури, систематизування всіх термінологічних і номенклятурних матеріялів, витворення потрібних термінів і назов, яких не дасть сучасна наукова українська література, або дати самий ізустний народній матеріял, і, нарешті, підготовка всіх матеріялів до друку в виді Словників назов і термінів.

6. При Комісії постійно працює фахівець-філолог, на обов'язку якого лежить критичний розгляд з боку філологічного тих термінологічних та номенклятурних матеріялів, що вибрані з літератури, або зібрані серед народу, та систематизовані фахівцями підкомісій; фахівець-філолог приймає безпосередню участь також і в редагуванні словників і входить в склад кожної підкомісії.

7. Матеріяли, систематизовані фахівцями й критично оброблені фахівцями-філологами, поступають на розгляд відповідних підкомісій, на їх затвердження — на розгляд і ухвалу Комісії, після чого тільки передаються до друку.

8. Задля планомірного поділення праці між підкомісіями і задля вироблення загальних методів праці існує рада Комісії, в яку входять президії Підкомісій і їх фахівці, крім Президії Комїсії і її Секретаря.

9. Для поділення праці між Термінологічними Комісіями різних Секцій Наукового Т-ва, а також для вироблення загальних принципів і методів праці по розробленню наукової термінології і номенклятури, — Термінологічні Комісії всіх Секцій Наук. Укр. Т-ва об'єднуються в Інститут по розробленню наукової української термінології, на чолі якого стоятиме окрема Рада. Про заснування такого Інституту Природнича Секція входить в зносини з другими Секціями Наук. Т-ва та з Радою Товариства".

Природнича Секція Наук. Т-ва вирішила зорганізувати при собі Термінологічну Комісію і доручила своїм членам проф. О. Янаті, В. Різничєнкові та К. Слефогтові виробити проект обрахунку потрібних коштів на організацію термінологічної справи. Що природнича термінологія в першу чергу була потрібна міністерствам Освіти та Земельних Справ, то згадана трійка, від імени Природничої Секції, звернулася за допомогою до цих міністерств, прохаючи в першого — 60, а в другого — 26 тисяч карбованців. Але справа з асигнуванням коштів дуже затяглася. Щоправда, з боку Міністерства Освіти прохання Секції зустріло прихильне ставлення і тодішній товариш міністра освіти, П. Холодний, склав законопроект про асиґнування 42 тисяч карбованців. Але формальне проходження цього законопроекту дуже затяглося. З Міністерства Земельних Справ ніяких ознак прихильного ставлення до справи не було. Через те й організація Термінологічної Комісії все відсувалася. 3

Велику допомогу у цій справі подала Природничій Секції Нарада 1-го З'їзду Природників України, що відбулася в Києві на початку серпня 1918 р. Ця нарада в своїх постановах ще раз твердо підкреслила потребу поважно поставитися до справи утворення природничої наукової термінології і номенклятури, а також визнала, що справу треба негайно починати переводити в життя. Наслідки цієї постанови були такі, що Міністерство Освіти згодилося в рахунок передбаченого асиґнування 42 тисяч карб, видавати Наук. Т-ву потрібні кошти на організацію розроблення природничої термінології. Остаточно оформили організацію Термінологічної Комісії на засіданні Ради Природничої Секції Укр. Наук. Т-ва 11 серпня 1918 р. На представників Ради Секції до складу Комісії обрано проф. П. Тутковського, проф. О. Янату та В. Різниченка. Підкомісії (пізніші Секції) доручено організувати таким особам: 1) фізики, астрономії та космографії пр. - доц. О. Яницькому, 2) зоології Е. Маликові, 3) геології та фізичної географії проф. П. Тутковському, 4) антропології та етнографії О. Алешові, 5) хемії А. Зіхманові, 6) ботаніки проф. О. Янаті, 7) метеорології М. Данилевському, 8) сільського господарства К. Осьмакові. На цьому таки засіданні на голову Комісії обрали проф. П. Тутковського, на заступника голови проф. О. Янату, на секретаря проф. Ір. Щоголева, на скарбника Е. Малика та на філолога О. Курилову. Це й був перший склад Президії Термінологічної Комісії.

Комісія, піднявшись до роботи, виробила, найперше, проект статуту Комісії, що його й ухвалили спочатку як тимчасовий, а далі й як сталий.

Найголовніші пункти цього статуту такі:

„§ 2. Комісія^[5] має на меті розроблювати і всебічно допомагати утворенню природничої наукової української термінології й номенклятури, на підставі народньої.

§ 3. Задля здійснення зазначеної мети Комісія: а) збирає народній номенклятурний та термінологічний матеріял через кореспондентів, використовуючи, головним чином, свідомі інтеліґентні сили села; б) вибирає й систематизує весь літературний матеріял термінологічний і номенклятурний; в) в разі відсутности відповідного народнього і літературного матеріялу утворює потрібні терміни і назви; г) видає весь матеріял в органі Комісії під назвою: „Матеріяли до української природничої термінології і номенклятури", а також у формі словників по кожній галузі зокрема і матеріялів до них і е) допомагає авторам і перекладачам наукових праць (підручників і іншої природничої літератури) через надання можливости користуватись недрукованим термінологічним матеріялом, а також редаґуванням з термінологічного боку уже виготованих підручників і інших праць з природознавства

§ 4. Керування справами Комісії належить: а) Зборам Комісії (Комісії), б) Президії Комісії і в) Підкомісіям.

§ 5. Комісія складається з трьох членів Ради Природничої Секції по її обранню, філолога і секретаря комісії (ex officio) і представників підкомісій, по одному від кожної.

§ 6. Комісії належить об'єднуюча і організаційна праця по збиранню і вибиранню матеріялів, поділення їх між підкомісіями, і ухвалення до друку матеріялів, наготовлених в підкомісіях.

§ 8. Комісія поділяється на підкомісії: 1) зоологічну, 2) ботанічну, 3) геології з мінералогією і кристалографією і фізичної географії, 4) сільського господарства і 5) метеорологічну, 6) хемічну, 7) фізичну, 8) антропології та етнографії і 9) математичну й інші. 4

§ 10. Президія виконує ви постанови Комісії, провадить видавничу діяльність і є уповноваженим представником Комісії по всіх справах, обов'язках та в зносинах з сторонніми особами й установами.

§ 13. Підкомісії провадять органічну роботу по збиранню як народнього, так і літературного термінологічного та номенклятурного матеріялу, а також по систематизуванню його, утворенню штучних термінів, назов і складанню словників.

§ 14. Підкомісії складаються з фахівців, кооптованих Комісією — як членів, так і не членів Наукового Товариства.

§ 16. При критичному розробленню Словників у засіданнях підкомісій бере участь з правом рішучого голосу філолог, а при остаточному редаґуванию — кілька запрошених філологів".

Далі йшла організація підкомісій, поповнення їх фахівцями, а також вироблення способу наукового опрацювання термінології. Спосіб ведення всієї роботи в Комісії мали реґулювати окремі інструкції, що їх складала Комісія. Сюди належать такі:

„Інструкція порядку організації виконавчої роботи Президії Термінологічної Комісії",

„Інструкція до збирання народнього термінологічного матеріялу",

„Інструкція до вибирання термінологічного матеріялу з літературних джерел",

„Інструкція до техніки складання термінологічного словника з сирового карткового матеріялу",

„Організація Термінологічною Комісією Природничої Секції Укр. Наук. Т-ва редаґування української природничої літератури з боку термінології".

Самий тільки перелік інструкцій визначає те, яку саме роботу мала на меті Термінологічна Комісія та які шляхи вона намічала, щоб тієї мети осягнути.

Але складати інструкції — це була справа не легка. Справа була нова. Зразків подібної роботи в інших народів не було, через те й остаточна ухвала котроїсь інструкції забирала чимало часу. Отож, більшість тих згадуваних інструкцій остаточно ухвалили тільки в першій половині 1919 р.

Поруч із виготовленням словників, Комісія мала на оці провадити якнайширше редаґування термінології та номенклятури в книжках природничого змісту.

Але, треба відзначити, що в цій справі Комісія зустріла доволі таки неприхильне ставлення з боку наших видавничих організацій^[6]. Отже, налагодження редаґування посувалося вперед мляво і ніколи не дійшло таких широких розмірів, як того вимагала справа чистоти мови й термінології в природничій літературі.

Комісія з самого початку намагалася стати за провідний та організаційний осередок усієї термінологічної роботи природничих наук, дбаючи за організацію подібної роботи і по інших українських культурних центрах.

Перша організація, з якою Комісія увійшла в контакт, це була Математично-Природописно-Лікарська Секція Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Уже на другому свойому засіданні 15. VIII. 1918 Комісія вітає у себе відпоручника згаданої Секції д-ра М. Чайківського, і з ним разом обговорює справу спільної праці коло термінології. Тоді таки, на пропозицію д-ра М. Чайківського, Комісія ухвалює зорганізувати в себе Математичну підкомісію, доручаючи її організацію проф. М. Кравчукові. Разом з науково-організаційною роботою Комісія проробляє чималу суто наукову, 5 термінологічну роботу. Насамперед, треба було впорядкувати ті матеріяли, що Комісія дістала їх у спадщину від Термінологічної Комісії „Кружка Натуралистов" та інших організацій. А спадщина ця була чимала. Комісія одержала до 30.000 карток літературних матеріялів, виписаних з різних джерел та з 3.000 карток народніх матеріялів, записаних по різних сторонах України.

Кінець 1918 р. пішов на остаточне закінчення організаційних справ, поповнення складу підкомісій фахівцями та на початки суто наукової термінологічної роботи. Пророблено чималу роботу й коло видання друкованого органу, де мали подавати не тільки готові словники, а й наукові розвідки з царини термінології, критичні огляди літератури з боку термінології тощо.

Частину суто наукової термінологічної роботи пророблено ще до формальної організації Термінологічної Комісії Природничої Секції, в загальній Термінологічній Комісії Укр. Наук. Т-ва та в Міністерстві Земельних Справ. Через те Комісія, вже з самого початку свого існування, могла розпочинати видання деяких словників; сюди належать „Словник Української Фізичної Термінології" та „Словник українських назов комах", що його виготував проф. Ір. Щоголів. Чималу частину роботи пророблено й коло „Словника хемічної термінології" та інших.

Крім того, Комісія мала ще скласти бібліографічного показника української природничої літератури, але брак коштів увесь час гальмував цю справу. Проте, робота Комісії і першого року її існування не йшла без перебоїв. У звіті за роботу в 1918 р. Комісія говорить ось що: „Оглядаючись на минулу діяльність Комісії, треба зазначити тут, що при звичайних умовах політичного життя робота Комісії мусіла б провадитися значно продуктивніше, і те, що зробила за цей час Комісія (4 місяці), мусіло б збільшитися в декілька разів. Комісія працювала б без довгих перерв у роботі, які минулого року траплялися не один раз, співробітники не були б змушені по декілька тижнів не являтися на роботу, друкування матеріялів не гальмувалося б причинами зовнішнього характеру, набуття паперу не вимагало б надзвичайної витрати часу й енергії, і налагоджена праця, як заведений механізм ішла б своїм шляхом. На жаль, в минулому році цього не було. Окрім того, на перешкоді широкому розвиткові праці Комісії ввесь час стояла непевність фінансового її становища".

Не зважаючи на такі перешкоди, Комісія за перші чотири місяці свого існування проробила чималу організаційну та наукову роботу. Другий рік свого існування вона розпочинала вже з досить скристалізованою організаційною схемою, у складі таких Підкомісій:

1. Антропологічна: Голова - О. Алешо: члени — Л. Чикаленко та А. Носов.

2. Ботанічна: Голова проф. О. Яната; члени — Я. Лепченко та Я. Куда.

3. Геологічна: Голова проф. П. Тутковський; члени — В. Різничєнко та Л. Красівський

4. Зоологічна: Голова проф. Ір. Щоголів; члени — М. Шарлемань та Е. Малик.

5. Математична: Голова проф. М. Кравчук.

6. Метеорологічна: Голова М. Данилевський.

7. Сільсько-Господарська: Голова Е. Архипенко; члени — К. Осьмак та К. Тихонович.

8. Фізична: Голова О. Яницький; члени — П. Xолодний та Г. Холодний. 6

9. Хемічна: Голова пр.-доц. М. Доманицький; члени — пр.-доц. О. Качаловський, Н. Щербина, М. Зіхман та О. Курилова.

Чимала частина 1919 року пішла на усталення метод праці. Сюди належить остаточне вироблення та затвердження інструкцій, про які вже була мова. Особливу увагу звернула Комісія на організацію збирання народніх матеріялів. Надруковано „Інструкцію до збирання народніх матеріялів" та 10.000 карток, щоб записувати ці матеріяли. Комісія розіслала чимало інструкцій та карток до записування народніх матеріялів по всіх сторонах України, але наслідків від цих заходів не було майже ніяких. Дуже мало хто відгукнувся на заклик Комісії і прислав по кілька карток, заповнених народніми матеріялами, а решта так і не звернула уваги на заклик Комісії.

Організація Комісії не змінилася; тільки, Підкомісії поповнювалися новими фаховими силами. Натомість Комісія почала налагоджувати зв'язок з ВУАН. При першому Відділі Академії утворено Правописно-Термінологічну Комісію, а в ній Природничу Секцію з проф О. Янатою на чолі.

Тож і повстала думка об'єднати обидві ці установі, тим паче, що Термінологічна Комісія вже посунула була досить роботу вперед та скупчила коло себе чимало фахових сил. Але брак відповідних коштів в Академії та непевне становище самої Академії за часів денікінської окупації приневолили Комісію залишитися в складі Укр. Наук- Т-ва. Термінологічна Комісія, суто громадською організацією бувши; мала більше змоги добувати собі кошти від різних громадських організацій. Зв'язок з Академією Комісія підтримувала через свого Голову, проф. О. Янату.

Комісія, мавши хоч невеликі, оборотові кошти, почала, яко мога швидше, посувати роботу коло словників. Народніх матеріялів, крім тих, що Комісія одержала від інших організацій, не надходило. Тож головну увагу звернено на вибирання літературних матеріялів. Мало не в кожній Підкомісії утворено платну посаду спеціяліста (по деяких Секціях їх було й по два). На обов'язку цих спеціялістів було вибирання та систематизація літературних матеріялів. І справді, ця робота пішла досить швидким темпом вперед. За ввесь 1919 рік використано 269 друкованих джерел з різних царин природознавства, з них виписано по всіх Підкомісіях 90.824 картки, що з матеріялами, які були в Комісії з попереднього часу, становило поважне число —165.649 карток. Увесь цей матеріял опрацьовувався й філологічно (усі нововиписані картки переглядав філолог Комісії — О. Курилова), і науково в Підкомісіях. Доречі, треба підкреслити, що всі картки з літературними та народніми матеріялами записувалися до інвентарної книги, де, крім числа й фаху, якого зони стосувалися, подавалося джерело, що з нього виписано ту картку. Це давало змогу провадити точний облік і використаних джерел, і зібраного матеріялу. Пізніше ця справа якось забулася в Комісії.

Виготовлення словників також чимало посунулось вперед. Початі були друком такі словники: „Словник укр. ентомологічної номенклятури" Ір. Щоголева; „Словник укр. геологічної термінології" акад. П. Тутковського; „Словник укр. орнітологічної номенклятури" М. Шарлеманя та „Словник термінології неорганічної хемії" О. Курило. Так само Комісії вдалося надрукувати чималу частину 1-го тому „Матеріялів до української природничої термінології та номенклятури", куди, крім словників, мало ввійти чимало наукового матеріялу в справі термінології.

Новий —1920 р. для організації Комісії не приніс нових змін. Правда, в Укр. Наук. Товаристві зорганізувався Відділ Природничих Наук і Комісія — з Термінологічної Комісії Природничої Секції — стала Термінологічною Комісією Відділу Природничих Наук Укр. Наук. Т-ва, а Підкомісії увійшли 7 в ближчий контакт із Секціями цього Відділу, як їхні Термінологічні Комісії, але це на роботі Комісії не відбилося. Одне тільки, що було наслідком цієї організації, це перехід бібліографічної справи від Термінологічної Комісії до осібної Бібілографічної Комісії Відділу Природничих Наук.

Коли на початку 1920 р., з приходом Радвлади, перед ВУАН постала перспектива широкого розвитку, передбачалося остаточно оформити перехід Комісії до Академії. Проте справа пішла іншим шляхом. На початку року Комісія подала до Академії на затвердження свій кошторис і штати на 1920 р., складені так, що вони забезпечували той мінімум засобів, що був потрібний для продовження нормальної роботи Комісії так, як вона провадилася в Укр. Наук. Т-ві. Спільне зібрання Академії, вважаючи і кошторис, і штати за гіпертрофічно-перебільшені^[7], відмовилося їх затвердити та запропонувало Комісії існувати на той невеликий кошторис, що його призначено в бюджеті Академії Природничій Секції Правописно-Термінологічної Комісії. Термінологічна Комісія не могла на це пристати, бо це примусило б її відмовитися не тільки від поширення роботи, але й припинити частину цієї роботи, що вже почалася. Тоді ухвалено залишатися й далі у складі Укр. Наук. Т-ва, числячись тільки формально при Академії, як Природнича Секція її Правописно-Термінологічної Комісії. Потрібні кошти Комісія добувала сама, бо від Академії не діставала майже нічого.

Хоч і як обмежені були кошти Комісії, рівняючи до її роботи, проте робота ця не тільки не припинялася, а подекуди й поширювалася. Як і попереднього року, Комісія докладала всіх сил, щоб зорганізувати збирання народніх матеріялів. Знов розіслано було по всіх закутках України чимало інструкцій та карток, щоб записувати народні матеріяли, але вони не повернулися і заходи Комісії в цій справі ізнов були марні. Натомість виписування літературних матеріялів посунулося чимало вперед. За рік по всіх Підкомісіях використано 100 джерел, з яких виписали 56.056 карток, що, разом з попередніми, на кінець 1920 року становило 940 використаних джерел та 221.705 карток. Комісія проревізувала докладно „Словник Фізичної Термінології", до чого спричинилася дуже докладна рецензія цього словника, що її подав В. Морховець. Друкування 1-го тому „Матеріялів" було закінчено й лишилося тільки надрукувати обгортку.. По деяких Підкомісіях робота так посунулась вперед, що можна було вже заходжуватися й коло редагування словників. Але сталися такі зміни, що на досить довгий час дуже послабили роботу Комісії.

Склад Підкомісій на початку 1920 р. чимало збільшився. Але матеріяльний стан, що утворився трохи згодом, приневолював багатьох людей кидати Київ. Тож чимало співробітників і виїхало з Києва, а це дуже знизило темп роботи Комісії. Особливо тяжке було становище Комісії взимку 1920-21 рр. Приміщення, що його мала Комісія в будинку Укр. Наук. Т-ва (на Трисвя- тительській вул.), було реквізоване, а Комісію перевели до холодного будинку. Дров не було і роботу в приміщенні Комісії довелося фактично припинити. Натомість робітники Комісії забирали термінологічні матеріяли до себе додому і там їх далі опрацьовували. Алє й праця дома точилася дуже помалу. Як уже зазначалося, багато членів Підкомісії покинуло Київ і по деяких Підкомісіях залишилося по одному, або по два члени. Звісна річ, що про колеґіяльне редагування словникових матеріялів, що саме було на черзі, годі було й думати. Брак коштів на утримання постійних співробітників примусив Комісію припинити фінансувати роботу Підкомісій і вона тривала 8 тільки настільки, наскільки члени Підкомісій могли віддати їй часу та енерґії після своєї праці ради шматка хліба. Друкарська справа погіршала так, що не те, що годі було й думати про друк нових словників, але довелося покинути друкувати і ті словники, що вже їх друкували. Ба, навіть, закінчений 1-й том „Матеріялів" пропав, бо друкарня Укр. Наук. Т-ва, в якій друкувалися „Матеріяли", була націоналізована і запечатана, а опісля — розформована. Усі матеріяли з неї вивезено. Заходи, що їх робила через цілий рік Президія Комісії, щоб якось визволити той 1-й том і випустити його в світ, скінчились на нічому. Ще 1922 року (7. VIII) Президія призначала премію за відшукання надрукованого тому, але й це не мало ніяких наслідків.

Це нівечення роботи дуже послабило організаційні зв'язки між підкомісіями та Президією Комісії, а також послабило й провід у роботі Підкомісій з боку Президії. Перше вся робота купчилася коло Президії і йшла за її активним проводом; тепер — уже навіть не Підкомісії, а окремі члени провадили роботу дома, зрідка навідуючись до Президії за інформаціями, чи самі інформуючи Президію про стан роботи. Однією з ознак цієї дезорганізації — якщо не розпорошення — роботи було те, що припинилася реєстрація використаних джерел та вибраних матеріялів. Окремі члени, чи спеціялісти Підкомісій, виписуючи термінологічні матеріяли з літературних джерел, одразу брали їх на опрацювання разом із тими картками, що вже раніше були вибрані.

Перші два роки (1918 та 1919) існування Комісії досить часто збирався пленум Комісії. Натомість тепер, з послабленням роботи, пленум почав збиратися дуже рідко. Навіть Президія не часто збиралася на засідання. Дійшло до того, що цілих три роки не було зборів, щоб переобрати Президію.

Стан друкарської справи так погіршав, що про друк словників не доводилося й говорити. Тож остаточне виготовлення їх відкладалося на пізніший час. Такий прикрий стан утворився в Комісії наприкінці 1920 р. і тривав через увесь 1921 рік, хоч цей рік і приніс чималі організаційні зміни.

Насамперед, у Комісії постало дві нові Підкомісії: Ветеринарна (3. IV. 21 р.) та Медична (31. V. 21 р.). Власне, і та, і ця Підкомісії існували ще й раніше, перша при Українському Товаристві ветеринарних лікарів, а друга при Медичній Секції Укр. Наук. Т-ва. Приєднання цих Комісій до Термінологічної Комісії було тільки дальшим скупченням термінологічної роботи в однім осередку.

Крім того, 1921 р. приніс Термінологічній Комісії ще й другу організаційну зміну: Українське Наукове Товариство злилося з Українською Академією Наук. Академічна Правописно-Термінологічна Комісія Академії, разом з Термінологічною Комісією, утворили „Інститут Української Наукової Мови". Термінологічно Комісія увійшла сюди, як „Природничий Відділ", а Підкомісії, як окремі Секції цього Відділу. Ця нова організаційна форма починається з 1 червня 1921 р. Президія Термінологічної Комісії узяла велику участь в організації ІУНМ, склавши проект самої структури ІУНМ, а також виробивши проект статуту. Але від цього умови роботи, тепер уже Природничого Відділу ІУНМ, не покращали. Матеріяльний стан Академії був скрутний і допомогти Природничому Відділові вона не могла. Усієї допомоги, що її мав Природничий Відділ від цього злиття, було те, що Академія взяла на штатну посаду філолога Відділу, прикріпивши його до роботи у Відділі, та 6 співробітників Відділу затвердила на наукових нештатних постійних співробітників Академії, Хоч це „звання", крім морального вдоволення, не давало ніяких матеріальних вигод, а проте Природничий відділ був покривджений. Ці шість посад дано було на Відділ, що мав на 1. VI 1921 р. (дата організації ІУНМ) 11 Секцій з 46 членами та опрацьовував півтора 9 десятка термінологічних словників. Таке саме число, тобто шість посад, припало, напр., на один з інших Відділів ІУНМ, що мав у свойому складі 6 чоловік та працював коло одного словника.

Те, що зорганізований був ІУНМ, не пожвавило роботи Природничого Відділу. По інших Відділах робота щойно починалася, або була ще в гіршому стані. Президія ІУНМ так само не змогла зрушити роботи всього ІУНМ з мертвої точки. Брак коштів на продовження роботи примушував не тільки Відділ в цілому, але й окремі його Секції, пробувати здобувати їх поза Академією. Однією з тих Секцій Відділу, яка спромоглася добути кошти на продовження роботи, була Сільсько-Господарська Секція, що, бувши Секцією ІУНМ, почала існувати ще й як Термінологічне Бюро С.-Г. Наукового Комітету України. До неї приєдналася й недавно зорганізована Ветеринарна Секція. Хоч формальний зв'язок цих Секцій і не припинявся з Відділом, та фактично їхня робота йшла осібно від роботи решти Секцій Відділу — далеко інтенсивніше, а через деякий час із цих двох Секцій постав навіть окремий СільськоТосподарський Відділ ІУНМ.

Отже 1921 р. закінчив Природничий Відділ фактично в складі 9 Секцій: 1) Ботанічної, 2) Геологічної, 3) Географічної (що утворилася з колишньої Антропологічної та частини Геологічної), 4) Зоологічної, 5) Математичної, 6) Медичної, 7) Метеорологічної, 8) Фізичної і 9) Хемічної. Такий розподіл Секцій залишався вже до кінця 1928 р.

Новий 1922 р. приніс зрушення з мертвої точки. Гостру потребу української наукової термінології щораз дошкульніше відчувало Державне Видавництво України, видаючи щоразу більше українських книжок з різних галузів природознавства. Отож, воно й погодилося дати Природничому Відділові 800 пудів паперу, за що Відділ мав видати кілька термінологічних словників. Угоду на цей папір від імени Відділу, з доручення Президії Відділу, підписав 6 березня 1922 р. Голова Відділу проф. О. Яната. Слід зазначити, що це був період несталих цін на крам та хитання тарифних ставок оплати робочої сили. Амплітуда цих хитань часто бувала така велика, що передбачити на довший період усі можливості не можна було. Це саме сталося і з папером. Коли підписували умову, ціна на папір була висока, а через деякий час ситуація змінилася: папір на ціні впав, зате підскочили ціни на всі види поліграфічної роботи. Відділ опинився перед фактом незмоги виконати умову, тим більше-, що не можна було одразу починані друкувати навіть готові вже словники (хемічний та геологічний), а треба було зробити деяку ревізію в рукописах, що лежали вже по два роки готові. Коли прийшлося оплачувати усю поліграфічну роботу знеціненим папером, тоді виразно окреслилась оця незмога. Прийшло до пересправ між Відділом та ДВУ. Але й тут ситуація змінилася. Як підписували умову, провідний орган ДВУ — його Управа, дивився на умову більше, як на формальність, що забезпечувала Відділові допомогу від ДВУ. Пізніше зайшли персональні зміни у провідних органах ДВУ і нова його Управа поставилася зовсім формально до умови, вимагаючи від Відділу обіцяних словників та погрожуючи судом. Одночасно Управа ДВУ звернулася з цією справою до Академії. Спільне зібрання Академії, розбираючись у цьому, не знайшло кращого вирішення справи, як звалити усю вину на Голову Відділу, проф. О. Янату, та виключити його з складу співробітників Академії. Хоч цієї постанови і не затвердили професійні органи, і вона не набрала сили, проте усі перипетії цього конфлікту не тільки забрали в Президії Відділу, і взагалі у Відділу, багато енерґії, що її можна 10 було б зужити на щось краще, але постанова Спільного Зібрання була тяжким моральним ударом по Природничому Відділі, що один провадив не тільки організаційну, але й наукову роботу. Не зважаючи на все це, Відділ спромігся все таки за цей папір видати два словники: хемічний та геологічний, і посунути І частину математичного словника так далеко, що вже 1923 р. можна було його передати до ДВУ.

У конфлікт із ДВУ втрутився Народній Комісаріат Освіти і наказав ДВУ, в рахунок за папір, прийняти від Природничого Відділу надруковані словники. Відділ мусив піти на дуже важкі умови розплати за папір і приневолений був віддати мало не ввесь наклад хемічного й геологічного словників. Із 3000 надрукованих словників довелося віддати по 2.795 примірників одного й другого словника, при чому авторський гонорар за ці словники рахувалося по 60 крб. за аркуш.

Крім роботи коло виготовлення словників на підставі літературних матеріялів, Відділ не спускав з ока невдалої, треба сказати, справи збирання народніх матеріялів. Хоч попередніми роками розіслано було дуже багато карток та інструкцій на місця, але наслідків з того не було. Отож і постала думка зорганізувати на місцях „Комісію до збирання народніх матеріялів". Уже пороблені були перші кроки до організації таких Комісій на місцях, але й на цей раз Відділові не пощастило. Брак, хоч найменших, коштів на довершення цієї організації призвів до того, що справа знову завмерла. Інший спосіб збирати народні матеріяли — це була організація студентських мас, особливо його селянської частини, до збирання цих матеріялів. З цим могло легко пощастити, бо в Києві — найбільшому українському академічному осередкові — був чималий контингент студентів, що міг би стати в пригоді Відділові, але, на жаль, і ця справа не набрала тих розмірів, що їх можна було б сподіватися. Щоправда, по деяких Київських ВИШ-ах студенство відгукнулося на заклик Відділу і поробило перші кроки щодо організації роботи, але це був час непевний з матеріяльного боку; студентські маси були надто мінливі і справа знову завмерла. Отож збирання народніх. матеріялів не посувалося вперед, аж поки при ІУНM не зорганізовано було осібне Бюро Народніх Матеріялів та не поставлено було коло цієї справи окремої людини.

Хоч відділ уже другий рік існував, як Академічна Установа, проте він увесь час містився в невідповідному приміщенні, в будинку, що раніш належав до Укр. Наук. Т-ва. Тільки в кінці 1922 р. Академія дала Природничому Відділові окрему кімнату (ч. 35) в будинку на Бульварі Шевченка ч. І4, куди Відділ і перевіз своє майно. Ця кімната з самого початку була не тільки кімнатою Природничого Відділу, а й усього ІУНМ, бо більше приміщення в нього не було.

Рік 1923 був переломовий для всього ІУНМ Хоч „паперова справа" з ДВУ скінчилася для Природничого Відділу досить невдало, проте в державних органах зайшла зміна в ставленні до термінологічної роботи взагалі, отже й до роботи ІУНМ. Це були перші часи плянової українізації всього життя. Тож перед державними органами і постало знову питання про брак термінології. Ухвалено, що надалі всі термінологічні словники, які виготовлятиме ІУНМ, має друкувати ДВУ, виплачуючи ІУНМ авторський гонорар. Отже, Відділ видав І частину Математичного Словника та „Nomina Anatomica". Але умови, на які мусів приставати в даному разі Відділ, були досить важкі. ДВУ виплачувало по 80 крб. гонорару за аркуш. Це була надзвичайно мізерна сума, що ніяк не покривала всієї роботи, яку довелося витрачати на виготовлення того чи того словника. До того ще ДВУ не спішилося з друкуванням уже готових словників. Досить подати той факт, що восени 11 1923 р Відділ передав до ДВУ І частину Математичного Словника з умовою видати його протягом року, але самий друк словника почався аж через рік, восени 1924 р., а словник вийшов тільки-но в половині 1925 р. Не зважаючи на це, Секції піднялися опрацьовувати вже початі словники та підготовляти матеріяли до нових словників. Хоч матеріялів було зібрано й чимало, проте треба було їх поповняти новими та ревізувати самі методи роботи та системи складання словників, бо попередні роки дали певний досвід робітникам словникової роботи і методи, що за ними працював Відділ 1918-20 рр., як виявилося, вже не зовсім відповідали практичним вимогам словникової роботи.

Термінологічна робота у Відділі і, взагалі, в усьому ІУНМ пішла таким шляхом, що Секції виготовляли словники суто специфічні, кожна з свойого фаху. Тим часом для широких кіл учительства та інших шарів громадянства потрібен був словник, що охоплював би головніші терміни з усіх галузів природознавства. Отже, Президія Відділу, у серпні 1923 р., й ухвалила виготувати такий словник, доручивши організацію роботи коло нього тодішньому секретареві Відділу Xв. Полонському.

Рік 1924 уперше приніс усьому ІУНМ, а тим самим і Відділові, допомогу від Держави. Наприкінці першої половини 1924 року Наркомосвіти почав відпускати на потреби ІУНМ 566 крб. 3 цієї суми на Природничий Відділ припадало 144 крб. (по 16 крб. на Секцію). Розуміється, що на ці гроші не можна було широко розгорнути роботи. Так само недоцільно було й ділити ці гроші поміж окремих Секцій механічно. Отже Президія Відділу і розподіляла їх поміж Секціями щодо потреби, пересуваючи більші суми грошей то в одну, то в другу Секцію, де цього вимагала справа.

В усякому разі застій у роботі Відділу минув і робота почала налагоджуватися. Члени Секції та впорядники словників працювали, як і перше, порядком громадської роботи, безплатно, маючи надію, що колись то, хоч частиною, їхня робота буде оплачена з авторського гонорару за словник. Гроші, які були у Відділі, здебільшого йшли на оплату організаційних потреб Відділу, бо без цього немислима була його робота.

Отже 1924 р. пожвавішала робота по всіх Секціях. Частина з них провадила розпочату роботу, а деякі взялися до нової роботи. Сюди належать, наприклад, Геологічна та Фізична Секція, які заходилися виготовляти нові видання словників та інші. З початку роботи була така думка, щоб у словниках, крім „голої" термінології, подавати й фразеологію. Але практика довела, що це була б надто забарна робота, словники мали б надто великий об'єм. І те, й те не підходило, бо справа українізації вимагала виготовляти словники якнайшвидше; не можна було й хто-зна як, збільшувати їхній розмір. Довелося обмежитися покищо самою термінологією, відсуваючи наукову фразеологію на пізніші часи. Це спростило певною мірою роботу коло словників, але виринали нові труднощі, яких раніше начебто й не передбачалося.

Роботу провадили по Секціях. Зв'язок між ними, треба визнати, був надто малий. Навіть Президії досить важко було зв'язуватися з Секціями, бо приміщення для роботи всіх Секцій не було, і мало не всі Секції провадили її кожна в осібному місці здебільшого в приватних приміщеннях впорядників словників, або членів Секцій. Так само спільні зібрання усіх членів Відділу майже не відбувалися. У роботі Секцій зайшли розбіжності. Той самий термін різні Секції передавали українською мовою різними словами. Отже постала небезпека, що, кінець-кінцем, могла прийти до великих розбіжностей у термінах окремих Секцій. Треба було вживати заходів, щоб якось оберегти словники від цих розбіжностей. Але питання це набрало різких форм тільки наступного 1925 року, коли довелося редаґувати 12 матеріяли до, так званого, „загально-природничого" Словника, що про нього була вже мова.

В основному 1924 року робота Відділу зводилася до того, що Секції, беручися вже остаточно виготовляти словники, перевіряли матеріяли, зібрані перше та доповнювали їх, виписуючи терміни з нової літератури, що пізніше з'явилася, або чомусь не була використана раніш. Так само треба було звірити на підставі чужомовних джерел, здебільшого російських, чи є українські матеріяли до всіх термінів, потрібних у тій чи тій науці. Якщо їх не було, то треба було або ще відшукувати їх, або творити для них нові слова.

Одночасно перед Відділом постала потреба переглянути й самі організаційні форми Відділу. За статутом іще Термінологічної Комісії зверхнім органом Комісії був її пленум, куди входили три представники Ради Природничої Секції Укр. Наук. Товариства, члени Президії та представники Підкомісій — тепер Секцій — по одному. За виконавчий орган Комісії було її Президія. Решта членів Підкомісій на пленумах мали тільки дорадчий голос. Але життя примусило забути за цю схему і на Пленумах Комісії, а пізніше — Природничого Відділу, усі члени Секцій користали з однакових прав. До того ще, з того часу, як Комісія перейшла до Академії, відпали представники від Ради Природничої Секції. У статуті, що його виробили для ІУНМ з активною участю Президії Відділу, організаційна структура Відділу намічалася трохи відмінна. Отже тодішня Президія Відділу в кінці 1924 року ухвалила скликати перші формальні збори членів секцій Відділу та обрати нову Президію. А треба підкреслити, що за ввесь час існування Відділу, як складової частини ІУНМ, Президії у Відділі не обирали, а роботу провадила ще та Президія, що походила від Термінологічної Комісії. Щоправда, заходили персональні зміни у складі Президії. Дехто з членів Президії виходив з її складу, а їхнє місце заступали нові люди, але не за обранням, а на підставі кооптації. Розуміється істотного значення такий спосіб поповнення Президії не мав, але відчувалася деяка відірваність загалу членів Відділу від справ Відділових, бо всі знали здебільшого тільки те, що діється в їхній Секції. До того ще, фактичний організатор та керівник Термінологічної Комісії, проф. О. Яната, що був мало не ввесь час (крім перших чотирьох місяців) Головою Комісії та Відділу, переїхав до Харкова.

Отже на початку 1925 року Президія скликала збори Відділу. На цих зборах звітували за роботу за 1923 та 1924 роки (звіти за 1921-1922 р. подавали пленумам раніше), а потім обрали нову Президію з акад. П. Тутковським на чолі. Цей узус залишався аж до останнього часу. На початку кожного календарного року відбувалися збори Відділу, а на них Президія подавала звіти за пророблену роботу та провадила вибори нової Президії, хоч за ввесь час великих персональних змін у складі Президії не бувало, бо завжди залишалося основне ядро із складу попередньої Президії. Тут таки треба відзначити, що збори Відділу обернулися на такий важкий апарат Відділу, що довелося обмежитися тим, що їх скликали, як правило, тільки раз на рік, хібащо якісь особливі причини примушували скликати їх посеред року.

Як уже зазначалося, Термінологічні Словники мало видавати ДВУ, виплачуючи ІУНМ авторський гонорар. Отже, маючи надію на змогу швидкого видання словників, з початком 1925 р. розпочали всі Секції інтенсивну роботу. Але й тепер іще чекала на Відділ неприємна несподіванка. Матеріяльний стан ДВУ був такий, що воно не могло оплачувати навіть мінімально тієї роботи Відділу, яку треба було витрачати на виготовлення словників. Так само друкування вже готових словників затягалося. Відділ устиг, 13 безпосередньо за допомогою ДВУ, видати тільки І част. Математичного Словника та Nomina Anatomica. Алє виплата гонорару за ці словники розтягалася на роки, бо, почавши, напр., платити за Математичний Словник ще на початку 1924 р. — остаточний розрахунок за цей словник ДВУ зробило тільки восени 1926 р. Складена умова на словник ботанічної номенклятури так і не набула сили, бо ДВУ не дало ні копійки грошей, що належали Відділові на підставі умови за цей словник.

Терпіти й далі брак термінології, коли українізація всього життя йшла повним темпом, не можна було. На допомогу в цій справі пішла сама держава і взяла на себе фінансування термінологічних Словників. Асиґновані були великі, проти тих, що їх ІУНМ мав, кошти і на підготовку словників, і на їхнє видання. Цим остаточно закладений був міцний підмурівок під роботу всього ІУНМ та Природничого Відділу зокрема. Секції, мавши матеріяльну базу, розгорнули широко роботу, але до роботи потрібні були нові сили, а через те мало не всі Секції й поповнювали свій склад свіжими силами.

Одночасно перед Відділом постало на ввесь зріст питання про координацію наукової роботи Секції. Сюди належать методи словникової роботи та схеми укладання словників, а також справа погодження термінології поміж окремими Секціями та Відділами ІУНМ.

Методи опрацьовування термінологічних словників вироблені були ще в Термінологічній Комісії. Так само тоді-таки приблизно намічена була й схема укладання словників. Але кількарічний досвід показав, що все це треба переглянути й удосконалити. І те, й те питання виникли 1925 р., але вироблення їх триває аж до цього часу, перейшовши останними роками від Відділу до редакторату ІУНМ та до його Методологічної Комісії.

Року 1925 піднялися реально до розв'язання питання про погодження термінології поміж окремими словниками. За привід до цього у Відділі стала робота коло „Словника Природничої Термінології" — словника, що в його опрацюванні брали участь усі Секції Відділу, подаючи та ухвалюючи до нього терміни, кожна з свого фаху. Саме тоді, коли зібрані були матеріяли від окремих Секцій і виявилося дуже багато розбіжностей. Погодження цих термінів стало за початок роботи коло погодження термінології поміж окремими Секціями. Спершу погодження термінології Відділ провадив у себе, а далі ця справа обернулася на загально-інститутську, відійшовши до Арбітражної Комісії ІУНМ.

Цього. 1925. року, Відділові по трирічній перерві пощастило випустити в світ два нові словники: І част. Математичного Словника, та „Nomina Anatomica". бо попередні словники хемічний та геологічний вийшли ще 1922 р. Крім того, майже закінчена була друга частина Математичного Словника та І випуск Словника Зоологічної Номенклатури — „Назви птахів".

Новий 1926 р. почався з більш менш регулярного фінансування роботи від Народнього Комісаріяту Освіти через ДВУ. Крім того, при ІУНМ призначено було 6 штатних посад наукових співробітників-редакторів. З цього числа на долю Природничого Відділу випало дві посади, що їх згодом і взяли Я. Лепченко та С. Паночіні. Відділ, мавши штатних робітників, дістає тепер змогу систематично застановлятися коло тих питань, що перше тільки випадково поставали перед Відділом і лишалися нерозв'язані до кінця. Сюди, як уже говорилося, належать справи погодження термінології окремих Секцій та розроблення методології термінологічної роботи.

Вже зазначалося, що друге з цих питань одразу по тому, як його поставили у Відділі обернулося на загальноінститутське і розв'язанння його проходили поза Відділом, але Відділ увесь час брав у цьому розв'язанні дуже 14 активну участь. Варто пригадати тут, що вперше, саме в Природничому Відділі, постало питання про місце української мови в термінологічному словнику. По жвавих дебатах і в Відділі, і в цілому ІУНМ думка Природничого Відділу в цій справі остаточно перемогла. Визнано було, що українська мова має посідати чільне місце в термінологічному словнику.

Щоб можна було говорити за погодження термінології поміж окремими Секціями, треба було насамперед виявити ці розбіжності. До цього мала прислужитися картотека ухвалених термінів по всіх Секціях. Усі Секції мали подавати до цієї картотеки усі ухвалені терміни, разом з розв'язаннями ро сійськоіо чи якою іншою мовою. У цій картотеці саме й виявилися усі розбіжності, і можна було вживати заходів, щоб їх погодити. Проте справа організації картотеки була доволі складна і до остаточної організації картотеки у Відділі не дійшло, бо вже восени 1926 р. при ІУНМ утворено окрему посаду завідувача картотеки ухвалених термінів для всього ІУНМ. Тож справа картотеки ухвалених термінів у Відділі перейшла знов до загальноінститутської картотеки.

Із словників, що були виготовлені у Відділі, в цей час з'явилася II част. Математичного Словника.

Перед Відділом, та й перед усім ІУНМ, постає знову питання про збирання народніх матеріялів. Цю роботу думалося робити двома способами — через кореспондентів на місцях та за допомогою експедицій співробітників самого ІУНМ до окремих місцевостей. Але збирання матеріялів через кореспондентів перейшло з осени 1926 р. до Бюра Народніх Матеріялів при ІУНМ.

Щоб допомогти в цій справі Бюрові та кореспондентам, Відділ виготував нове видання—чимало поширене — Інструкцією до збирання мовного мате ріялу, яка, на жаль, з'явилася друком тільки 1927 р. На експедиції не було коштів і за ввесь час у Відділі відбулася тільки одна експедиція: члена Зоологічної Секції, К. Татарка, на рибні промисли в Дніпровому лимані та на Чорному морі для збирання назов риб.

З 1926 р. у Відділі починаються нові організаційні зміни. Уже говорилося, що збори Відділу — це був такий важкий апарат, що часто їх скликати не доводилося. Тим часом постала небезпека, що Президія може знов відірватися від Секції. Щоб налагодити щільніший зв'язок між Секціями та Від ділом в цілому, треба було притягти Секції ближче до організаційної наукової роботи Відділу. Отже 1926 р. зорганізовано, так звану, Поширену Президію Відділу, до якої, крім членів Президії Відділу, входили наукові штатні співробітники Відділу — редактори й філолог, та представники від кожної Секції по одному. Ця поширена Президія вже 1927 р. перетворилася на Раду Відділу, що до кінця існування Відділу й провадила свою роботу. Розподіл функцій між президією та Радою Відділу, а також взаємини між Секціями й Президією визначала осібна інструкція Відділу. Коротко можна сказати, що Президія відала фінансово-організаційними справами, справами Відділу, а Рада — науково-організаційними.

Коли Відділ щойно розпочинав словникову роботу, то здавалося, що її можна буде досить швидко посунути вперед. Тепер, по кількох роках праці, виявилося, що це робота аж надто затяжна, і що ніколи не можна передбачити, на який саме речинець можна виготовити той чи той словник. Ця непередбаченість усіх деталів роботи призвела до того, що у Відділі кілька разів мінялися реченці, на які мали бути закінчені словники. Проте робота Відділу в середині 1929 р. була вже в такому стані, що можна було гадати, що найпізніше за рік-півтора уся теперішня термінова робота Відділу буде закінчена. 15

Року 1927 із словників, що були наготовлені у Відділі, вийшли дві частині „Словника Зоологічної Номенклатури" (І й II) та друге видання інструкції до збирання народнього термінологічного матеріялу, як окрема відбитка з І випуска „Вісника ІУНМ".

Цього таки року у Відділі постає питання про напрямок дальшої роботи самого Відділу, як і цілого ІУНМ, після закінчення роботи коло словників, що їх замовив Наркомос.

Вище вже зазначалося, що, мавши перед собою завдання спішно задовольнити потреби українізації виготовленням термінологічних словників, Відділ звузив свою роботу. Замість термінологічних словників, разом з потрібною фразеологією, Секції розпочали працю тільки коло термінології, полишивши на боці фразеологію. Отож 1927 року Відділ знову повертається до того, як повести далі роботу, коли будуть закінчені оті суто-термінологічні словники. Розмови йдуть про тип дальших словників, якщо, взагалі, наслідки роботи ІУНМ доведеться фіксувати в формі словників, та про зміни в організаційній структурі як Природничого Відділу, так і всього ІУНМ.

Щодо типу дальшого словника, то знов, не мавши відповідних зразків, довелося довго обмірковувати цю справу. Покищо Природничий Відділ розв'язав це питання так: новий тип словника має бути „фразеологічно-тлумачний словник", який термінологію, а також потрібну фразеологію подаватиме, як тлумачення терміна. Але досвід розбіжности термінів, подаваних від окремих Секцій, примушував застановитися й над системою термінології не тільки окремих наук, а й цілих галузів наук суміжних. Отже є думка, що нові словники повинні охоплювати не окремі науки, а цикли наук споріднених.

Залежно від нової роботи, що її має далі провадити ІУНМ, треба провести й реорганізацію самого ІУНМ та Природничого Відділу зокрема. Ще в середині 1927 року (1. VI) Президія Природничого Відділу, виносячи попередні ухвали про дальший напрямок роботи ІУНМ, гадала, що замість то дішніх Відділів треба організувати нові одиниці-цикли. З Секцій Природничого Відділу мало б постати такі чотири цикли: 1) Математичний; 2) Фізико-хемічний; 3) Геоло-географічний; 4) Біологічний. Це були тільки перші спроби усталення нового пляну роботи; їх треба було не тільки деталізувати, а й погодити з іншими установами ІУНМ. На це пішла решта часу існування Природничого Відділу.

Організація нових дрібніших одиниць-циклів, цілком підпорядкованих безпосередньо Президії ІУНМ, замість дотеперішніх автономних Відділів, дуже мало пов'язаних між собою, приходила сама собою натуральним — можна сказати — шляхом. ІУНМ постав з об'єднання громадських організацій (кол. Наукового Товариства) з державними (кол. Правописно-Термінологічної Комісії), а також з утворення нових одиниць. Кожна з цих одиниць, ще до організації ІУНМ, мала свій напрям у роботи і, перейшовши до ІУНМ, не зміняла його. До того, з початку існування ІУНМ, фактично, довго не було провідного осередку. Тільки з 1926 року постає в ІУНМ кадр штатних наукових робітників — Редакторат та Президія в особі керівника ІУНМ та вченого секретаря. Ці два органи розпочинають плянову координацію роботи цілого ІУНМ. Помалу окремі функції Відділів та їхніх Президій відпадають від них, переходячи до Редакторату, чи до Президії ІУНМ. Редактори, прикріплені з початку до окремих Відділів, починають з часом відриватися від них, утворюючи колегію, спільну для всього ІУНМ.

Отже, мавши Президію та цілий штат наукових робітників, ІУНМ скупчив коло Президії ІУНМ мало не всю роботу. Оскільки раніше ІУНМ існував тільки формально, а вся робота відбувалася по відділах, то тепер існування

16

окремих Відділів а їхніми Президіями без відповідних функцій було тільки традиційним затримуванням старих форм, що помалу втрачали свій зміст.

Природничий Відділ, свідомий тієї фактичної зміни, що сталася в ІУНМ, увесь 1928 р. та першу половину І929 року присвятив справі опрацювання напрямку дальшої роботи та конче потрібної реорганізації ІУНМ. Ці питання обмірковує й Президія Відділу, й його Рада, й окремо колеґія редакторів Відділу, і загальні збори Відділу. Проаналізувавши справу дальшої роботи та реорганізації Відділу, Відділ порушує ці питання і в Редактораті ІУНМ (через свого редактора М. Гладкого), і в Методологічній Комісії (через Ф. Калиновича).

Крім справи дальшої роботи та реорганізації ІУНМ, Відділ по-старому провадив ту роботу, що й перше. Із словників, наготовлених у Відділі, 1928 року вийшли такі: „Словник Природничої Термінології", що про нього вже була мова, „Словник Ботанічної Номенклатури" та III частина Зоологічної Номенклатури. Цього таки року виходить перший випуск „Вісника ІУНМ", у якому Природничий Відділ досить добре заступлений і матеріялом присвяченим справі природничої термінології, і числом співробітників — членів Відділу.

Кінець 1928 року приніс для Природничого Відділу ще нову, несподівану для нього, зміну. Рада ІУНМ визнала за доцільне розформувати Сільсько-господарський Відділ та приєднати його Секції до Природничого Відділу. Ця постанова сталася вже останніми днями грудня 1928 р. Отож робота коло налагодження роботи в приєднаних Секціях почалася фактично вже р. 1929. До Природничого Відділу прилучено такі Секції: 1) Ветеринарно-Зоотехнічну; 2) Лісову; 3) Пасішницьку та 4) Фітотехнічну. Із них перші три працювали коло словників, а остання ще не розгортала своєї словникової роботи. Більшість членів брала участь у роботі коло великого сільсько-господарського словника. Стан деяких із цих Секцій примушував бажати кращого налагодження роботи в них. Отже Президія Відділу й віддала чимало уваги цим Секціям. Але повного налагодження справи Президії не вдалося досягти, бо постало питання про розформування самого Природничого Відділу, і робота з Секціями пішла на задній плян. Можна сказати, що налагодження роботи у згаданих чотирьох Секціях лишилося незакінчене, і цих Секцій не вдалося притягти до активної роботи у Відділі, нарівні з давніми Секціями Відділу.

Крім того, 1928 р. починався в цілому ІУНМ під знаком сподіваної реорганізації. Уже намічені були деякі схеми реорганізації тощо. Справа залежала тільки від того, коли буде вироблений новий статут для ІУНМ. Цей статут мала опрацювати т. зв. Статутарна Комісія, що працювала коло зміни статуту самої Академії та її установ. Але ця робота була забарна. До того ще й інші події в Академії, як поповнення Академії новими академіками тощо, відвернули, належну увагу від статуту і справа реорганізації ІУНМ відкладалася на довший час.

Тим часом паралелізм у роботі окремих Відділів з одного боку та Президії ІУНМ і Редакторату — з другого набрав таких форм, що міг викликати небажані непорозуміння та перебої в основній — словниковій — роботі.

Щоб обминути це, Природничий Відділ узяв на себе в даному разі, як і раніше в багатьох інших справах, ініціятиву прискорити цю реорганізацію.

Отже на своїх зборах, 20 червня 1929 року, Відділ вирішив розформуватися, як окрема організаційна одиниця ІУНМ, передавши усі свої справи безпосередньо Президії ІУНМ. Дальший провід у роботі Секцій, які продовжуватимуть свою наукову роботу, належатиме до Президії ІУНМ та Редакторату.

17

Природничий Відділ, як окрема організаційна одиниця, проробивши останніми часами підготовчу роботу щодо пляну дальшої роботи ІУНМ та організації самого ІУНМ, визнав такий захід за єдино можливий. Це мало дати змогу Президії ІУНМ легше довести до кінця намічену реорганізацію ІУНМ з найбільшим ефектом для справи усталення та розроблення наукової термінології. Як уже говорилося, Секції Відділу, у яких фактично відбувалася наукова робота Відділу, і далі підуть наміченими в роботі коло словників шляхами, а також знайдуть відповідне місце в новій роботі ІУНМ.

ІІ. НАСЛІДКИ РОБОТИ ВІДДІЛУ.

Проіснувавши за малим не 11 років, Природничий Відділ ІУНМ проробив чималу роботу. Подавши в попередніх рядках коротку історію самого Відділу, зупинімось тепер на наслідках цієї роботи.

Уже кілька разів підкреслювалося, що головна наукова робота Відділу була в систематизації української природничої термінології; наслідки цієї роботи Відділ фіксував у термінологічних словниках. Друге завдання Відділу — це було редагування термінології в рукописах книжок, що мали вийти друком та інформація в термінологічних справах усіх зацікавлених організацій та окремих осіб.

Робота Відділу провадилася по Секціях. Відділ у цьому разі виступав через Президію, як організатор роботи. Отже, якщо говорити за підсумки роботи Відділу, доведеться говорити найперше за термінологічні словники, що вже вийшли друком, або мають іще незабаром вийти, а далі — за число рукописів, що перейшли редакцію різних Секцій Відділу.

З словників, виготовлених по різних Секціях Відділу, вийшли такі:

Т. І, в. 1. Словник української физичної т є р ми н о л ьо ґ ії^[8] (Проект). Відбитка з 1-го тому „Матеріялів до української природничої терминольоґії та номенклятури". Київ, 1918 р. [Головну частину роботи коло словника зроблено ще перед формальною організацією Термінологічної Комісії, а в Комісії тільки остаточно закінчували цей словник].

Т. І, в. 2. Щоголів Ір. Словник української ентомольоґичної номенклятури. (Проект). Київ, 1919—20 р. [Так само почато роботу й коло цього словника ще перед організацією Термінологічної Комісії].

Т. II. Тутковський П., акад. Словник Геологичної Термінології. (Проект). Київ, 1923 р.

Т. III. Курило О. Словник хемичної термінології. (Проект). Київ, 1923 р.

Т. IV, 1. Калиновим Ф. Словник Математичної Термінології. (Проект). Частина І. Термінологія чистої математики. Зредагувала математична Секція Природничого Відділу ІУНМ ВУАН. Київ, 1925 р.

Т. IV, 2. Теж. Частина II. Термінологія теоретичної механіки. Зредаґувала Математична Секція Природничого Відділу ІУНМ ВУАН та Математично-Природописно-Лікарська Секція Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Київ, 1926 р.

Т. V. Nomina anatomica ucrainica (BNA). Анатомічні назви, прийняті в Базелі на 9 зборах Анатомічного Товариства, перекладені на українську мову. Редагували проф. Ф. Цешківський та проф. О. Черняхівс ь к и й. Київ, 1925 р.

18

T. VI, 1- С л о в н и к Зоологи чної Номенклатури. Частина І. М. Ш а р л є м а н ь. Назви птахів. (Проект). Зредагувала Зоологична Секція Природничого Відділу ІУНМ ВУАН. Київ, 1927 р.

Т. VI, 2. Теж. Частина II. М. Щарлемань і К. Татарко. Назви хребетних тварин. Mammalia-Reptilia-Amphibia-Pisces. (Проект). Зредагувала Зоологична Секція Природничого Відділу ІУНМ ВУАН. Київ, 1927 р

Т. VI, 3. Словник 3 о о л о г и ч н о ї Номенклатури. Частина III. І р. Що гол і в і С. Паночіні. Назви безхребетних тварин. Evertebrata. (Проект). Зредагувала Зоологична Секція Природничого Відділу ІУНМ ВУАН. Київ, 1928 р.

Т. VII. Словник Ботанічної Номенклатури. (Проект). Ухвалила Ботанічна Секція Природничого Відділу ІУНМ ВУАН Київ, 1928 р.

Т. XI. Полонський X. Словник Природничої Термінології (Проект). Київ, 1928 р.

Цей словник виготовлений був поза Секціями при Президії Відділу. Суто практичним бувши, він відрізняється від решти словників тим, що в ньому немає синонімів, ані джерел, з яких узято дані терміни.

Крім цих 12 словників, Відділ видав подвійнмм накладом інструкцію до збирання народніх матеріялів, а саме:

1) Інструкцію до збирання народнього терминольоґичного матеріялу. Відбитка з І тому „Матеріялів до укр: природничої терминольоґії". Київ, 1919 р.

2) Інструкцію до збирання мовного матеріялу з галузи природничої термінології та номенклатури. Відбитка з 1-го випуску „Вісника ІУНМ". Київ, 1928 р.

Відділ закінчив був друком І том „Матеріялів", який, як уже говорилося, загинув і тільки одно число його переховується в бібліотеці ІУНМ. Отже подамо тут, принаймні, хоч зміст цього 1-го тому.

„М а т є р і я л и до української природничої терминольоґії та номенклятур и". Том 1-й. Видання Терминольоґичної Комисії Відділу Природничих Наук Укр. Наук. Т-ва Під редакцією пр.-доц. О. Я н а т и. Київ, 1920 р.

Зміст:

1. Від редакції.

2. Проекти терминольоґичних та номенклатурних словників.

Словник укр. физичної терминольоґії (Проект). Словник укр. ентомольоґичної номенклятури. (Проект). І р. Що гол і в.^[9]

3. Матеріяли з народніх уст. Народні українські назви рослин, записала на Волині М. Копачевська в 1903—1913 рр.

Народні укр. назви рослин, записала Євгенія Станевич в с. Тернівка, Заславського повіту на Волині, влітку 1912 р.

Народні назви птахів, зібрав М. Шарлемань на Київщині.

4. Критика та б и б л і о ґ р а ф і я.

Д-р Микола Чайківський: Оцінка „Проекту альґебричної терминольоґії", ухваленого Математичною Комисією „Т-ва Шкільної Освіти", та Терм. Ком. Наук. Т-ва.

О. Соколовський: І Троя новсь кий. Природа та її життя. Розділ II. Рослини.

Теж. О. Яната Народні назви рослин північної Таврії

19 

М. Шарлсмань. В. Ф. Ніколаєв. Назви звірів, комах та інших животин. О. Яната. Українська терминольоґична література й природознавство за 1917-1918 роки.

5. Частина орґанизацінна.

С. Корнієнко. Наші найближчі завдання.

О. Яната. Сучасне становище та коротка історія розроблення української природничої терминольоґії.

Перший з'їзд Природників в терминольоґичній справі.

Статут терминольоґичної комисії Природничої Секції Укр. Наук. Т-ва.

Інструкція порядку организації виконавчої роботи Президії

Терминольоґичної Комисії (з канцелярією) та її Підкомисій.

Інструкція до збирання иароднього терминольоґичного матеріялу.

Інструкція до вибирання терминольоґичного матеріялу з літературних джерел.

Інструкція до техніки складання терміїч. словника з сирового карткового матеріялу.

Организація Терминальоґичною Комисіыо Природничої Секції Укр. Наук. Т-ва, редагування Укр Природничої літератури з боку терминольоґичного.

Протоколи засідань Термин. Комисії Природничої Секції Укр. Наук. Т-ва за 1918 р.

Коротке справоздання про діяльність Терминол. Комисії за час від 11. VIII до 25.IX 1918 р.

-

До середини 1929 р. закінчені та складені були рукописи таких словників:

1. Словник Математичної Термінології. Частина III. Астрономічна та Геодезична термінологія з астрономічною номенклятурою. Упорядники Гр. Холодний та Ф Калинович.

2. С л о в ник Термінології Органічної X є м і ї. Упорядник проф. С. Качаловський.

3. Словник Метеорологічної Термінології. Упорядник І. С є ле ц ь к и й.

Доходить кінця праця коло таких словників:

1. Словник Ботанічної Термінології. Упоряд. Я. Лепченко.

2. Словник Антропогеографічної Термінології. Упорядник А. Н о с о в.

3. Словник Зоологічної Т є р м і н о л о г і ї. Упоряд. С. П а н о ч і н і.

Крім словників, через різні Секції перейшло з 100 рукописів різних наукових праць та підручників, по яких зредаговано було термінологію, а почасти й наукову мову. Але це дорівнює краплині в морі супроти того, що друкувалося за ці 10 років з царини різних природничих наук.

Ми вже говорили, що до 1920 р. у Відділі провадили реєстрацію усіх використаних українських джерел та виписаних карток. Опісля ця реєстрація припинилася і вже більше у Відділі не поновлялася. Облік використаних джерел провадили по секціях; списки цих джерел друкуються по відповідних словниках. Натомість число карток, виписаних з джерел, фіксується тільки по деяких Секціях, через те й подати це число можна тільки наближено.

Колеґіяльність у роботі ІУНМ, а Природничого Відділу особливо, важила багато. Не тільки проекти усіх словників розглядали Секції на своїх засіданнях, але й мало не всі проредаговані в секціях рукописи, після попереднього перегляду одного чи двох членів Секції, проходили ще й колеґіяльний перегляд у Секціях.

20

Нижче подаємо таблицю засідань та зборів усіх органів Природничого Відділу за ввесь час. Треба підкреслити, що ця таблиця не зовсім повна, бо чимало нарад, що відбувалися в Відділі, не були запротокольовані. Але й ця таблиця дає досить виразний образ того, що відбувалося у Відділі. У стовбці засідань Математичної Секції, після числа засідань, подано в дужках число учасників в усіх засіданнях. Середні числа учасників по інших Секціях приблизно такі самі; отже цифри ці доволі вірно подають число людей, що брали участь у роботі тієї чи тієї Секції.

ТАБЛИЦЯ ЗАСІДАНЬ УСТАНОВ ПРИРОДНИЧОГО ВІДДІЛУ.

Головне завдання Секції це було колеґіяльне редагування виготовленим проектів Словників; отже число засідань кожної окремої Секції роками коливається залежно від того в якому стані робота коло того чи того словника.

Як приклад цьому, можна подати число засідань Математичної Секції. Отже, 1921 р. Секція збирається доволі часто, редаґуючи термінологію по різних математичних рукописах. Ухвалені терміни відразу додаються, як матеріял, до впорядкованого вже карткового матсріялу для складання математичного словника.

Року 1922 Секція редагувала 1 частину Математичного Словника, відбувши на це 32 засідання за рік, отже — мало не три засідання щомісяця. Коли закінчили редагування словника й прийшло до остаточного виготовлення цієї частини до друку та до підготування другої частини, Секція майже не збиралася через увесь 1923 р. та першу половину 1924 р., щоб ізнову кінець

') Засідання Комісії, що погоджував розбіжності в матеріялах до „Словника Природничої Термінології". 2) Секція поділялася на окремі Комісії', що рсдаґували матеріяли до словників. 3) До кінця вересня 1918 1919 1920 ' 1921 ' 1922 1924 1924 1925 1926 1927 1928 1929 3) Пленум заг. зборів 5 7 8 4 1 5 — 1 2 1 ' L 2 37 Рада — _ _ — — 4 1 3 і. 3 1 11 Президія 11 20 8 8 7 10 4 8 12 8 . 8 8 ;іі2 і о І а — — — 2 -■ 5 1 8 я X S X ч Cl О — _ і 3 1 1 1 1 5 Секції ШІН) і — — — 30 і) -- _.. .-- 30 Бот. 20 41 12 ' 8 37 58 8 27 20 232 І U — _ 28 — __ 3 2 1 ! 6 7 47 а • А\ — і 3 7 10 143 2) 74 238 Зоол. 5 4 17 _ 5 9 56 35 1 _ Н32 і та 1(5) 5! 16) 27(88) 32(128) 1(3) 17(72) 28(130) 29(143) 5(27) 8(38) 4(24) 157(6741 — ; 14 ■ПО2) 122 ') 102 2) 15 363 о. о й — — — 10 20 25 1 56 Ѳ — — 1 19 21 9 39 23 15 127 Хемічна 15 15 — _ 13 21 44 39 8 155 Усього 36 67 79 51 69 17 54 167 322 299 392 157 1710

21

1924 р., увесь 1925 та почасти 1926 роки присвятити редаґуванню II та III частини словника. Опісля, 1927, 1928 та 1929 рр., Секція збирається на засідання рідше. Працю в Секції провадять упорядники, а Секція збирається тільки спорадично, щоб затвердити ті чи ті зміни в словнику.

Число засідань Пленумів та Зборів Відділу стверджує висловлену раніше думку, що збори усіх членів являли собою надто важкий апарат. їх доводилося останніми роками скликати тільки раз на рік, а роботу провадили Президія та Рада Відділу. Рада в свойому складі, крім членів Президії та штатних робітників, ще й представників від окремих Секцій мавши, мало не зовсім заступила собою Збори Відділу.

Останні два з половиною роки поважно виступає на кін новий орган Відділу — його Редакторат, який розв'язував усі головніші науково-методологічні питання, хоч треба відзначити, що вже 1929 р., уся робота редакторів провадилася поза відділом.

ІІІ. СКЛАД ВІДДІЛУ ТА ЙОГО ПРОВІДНИХ ОРГАНІВ.

Відділ, мавши перед собою таке складне завдання, як виготовлення словників, увесь час мусів дбати за те, щоб згуртувати навколо себе відповідний кадр кваліфікованих робітників. Отже, можна з приємністю констатувати, що це йому вдалося. По всіх Секціях зібране було достатнє число висококваліфікованих робітників, не тільки знавців мови, а й фахівців з усіх царин природничого знання. Склад Секцій увесь час побільшувався. Хоч деякі члени й припиняли свою роботу у Відділі, але це бувало здебільша через те, що вони виїздили з Києва. Чимало з них не поривало зв'язків із своїми Секціями, і, хоч принагідно, брали проте участь у їхній роботі.

Нижче подаємо особовий склад усіх Секцій Природничого Відділу, зазначаючи одночасно, хто яку роботу провадив у Секції. Перед прізвищами тих членів, що їх у 1929 р. не було у Відділі, стоїть зірка (*). Секції подано за абеткою.

БОТАНІЧНА СЕКЦІЯ.

Вовчанецький В., чл. Секції з листопада 1924 р. Секретар Секції з 25.11 до 25.XII 1925 р. Року 1928 Заступник Голови й представник до Ради Відділу.

Гаморак С. др., чл. Секції з 3 грудня 1924 р. (*) Запорожець О., чл. Секції з травня 1919 до травня 1920 р. Секретар Підкомісії- -до квітня 1920 р.

З еро в Д., чл. Секції з лютого 1925 р. Співупорядник словника бот. номенклятури з 25 грудня 1926 р.

• К л є о п і в Ю., чл. Секції з березня 1925 р до перереєстрації в грудні 1927 р.

• Куда Я., чл. Секції з часу організації її Ітравень 1919 р.) до своєї смерти 13. IX—28 р.

(*) Лазаренко А., чл. Секції з березня 1925р. до перереєстрації в 1927 р.

(*) Левицький Л., чл. Секції з жовтня 1919 р. до березня 1920 р.

Лепченко Я., чл. Секції з часу організації. З 25-го лютого 1925 р. Голова Секції, з 1926 р. упорядн. словника бот. термінології.

Оксіюк Т., чл. Секції з лютого 1925 р. Заступник голови й скарбник з 25. II. 1925 до 1928 р. Представник Секції в Раді Відділу 1926, 1927 рр.

(*) Окснер А., чл. Секції з березня 1925 р. до перереєстрації в 1927 р.

Оса дача Н., чл. Секції з березня 1921 р. Секретар Секції з 1-го березня 1921 р. до 25 лютого 1925 р. Упорядник словника ботан. номенклятури з жовтня 1922 р. до грудня 1926 р.

22

Підоплічка М., чл. Секції з березня 1925 року. Секретар Секції з грудня 1925 р.

Соколовський О., чл. Секції з часу організації (з травня 1919 р.). Секретар Секції з квітня 1920 р. до березня 1921 р.

Холодний М. акад., чл. Секції з грудня 1925 р,

Яната О. проф., чл. Секції та організатор її. Голова Секції до лютого 1925 р. Упорядник словника ботан. термінології 1918— 1921 рр. Упорядник словника ботан. номенклятури з жовтня 1922 р. до 25 лютого 1925 р.

Курилова О., філолог. Відділу, відвідувала засідання секції до 18. IX 1926 р.

ГЕОГРАФІЧНА СЕКЦІЯ.

Баранович О., чл. Секції з 8. IV 1927 р. Секретар Секції з 8. IV 1926 р. до 5.Ш 1927 р.

Грушевський О. проф., чл. Секції з 8. II — 1926 р.

Дубняк К., чл. Секції з часу її організації. Секретар Секції з часу її організації і до кінця 1925 р. Упорядник словника фіз. географії.

(*) Залісь кий А., чл. Секції з 13. II 1926 р. Секретар Секції з 6. І 1927 р. до 8. IV 1927 р.

Носов А., чл. Секції з часу її організації. Секретар Секції в 1926 р. Голова Секції з початку 1927 р. Представник Секції в Раді Відділу 1926 — 1929 р. Упорядник антропогеогр. словника.

Паночіні С, чл. Секції з 16. XII 1927 р.

Полонський Хв. інж., чл. Секції з часу її організації.

Рудинська Єв., чл. Секції з 26. VII 1926 р. Секретар Секції з 8. III 1928 р.

Рудинський М., чл. Секції, обран. 8.II 1926 р.

Рудницький С. акад. (Харків), чл. Секції з 21. І 1927 р.

Стоянів Ю., чл. Секції з 8. II 1927 р.

Ткаченко М., чл. Секції з 13. XII 1926 р.

Тутковський П. акад., чл. Секції з часу її організації. Голова Секції з часу її організації і до кінця 1926 р.

Брояківська Н., чл. Секції з 14. І 1928 р.

ГЕОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ.

Абрамович Ю. чл. Секції з 23. І. 29.

Безбородько М. проф., чл. Секції з 1927 р. Представник Секції до Ради Відділу 1928 р.

Бурчак-Абрамович М., чл. Секції з 24. XI. 1926.

Василенко П. інж., чл. Секції з 19. XI. 1925.

Дубяга Ю., чл. Секції з 29. ~І. 1927.

Закревська Г., чл. Секції з 11. II. 1928.

(*) Красівський Л., чл. Секції з часу її заснування. Вибув р. 1920.

Лисенко X., чл. Секції з 11. II. 1928.

Мельник М.. чл. Секції з 11. II. 1928.

Милай О., чл Секції з 11. II. 1928.

Назаревич С, чл. Секції. З 11. II. 1928 р. Секретар Секції. Співупорядник 2-го видання геол. словника. Полонський Хв. інж., чл. Секції а часу її заснування. До кінця 1927 р. Секретар Секції. Співупорядїіик 2-го видання геолог, словника та упорядник словника природничої термінології.

23

Різниченко В. акад., чл. Секції з часу її заснування. Року 1926

Представник Секції до Ради Від. Голова Секції з початку 1928 р. Тутковський П. акад., чл. Секції з часу її заснування. Голова Секції з часу її організації і до кінця 1927 р. Упорядник 1-го та Співупоряднкк 2-го видання геолог, словника.

ЗООЛОГІЧНА СЕКЦІЯ.

Гладкий М., чл. Секції з 1924 року.

(*) Ємченко А., чл. Секції з 1927 р., кандидат 12. VI 1926, вибув у зв'язку з перереєстрацією 1927 р.

Закревська Г., чл. Секції з 15. XI 1924.

Крашенинників С, чл. Секції з часу її організації.

(*) Малик Є., чл. Секції з часу її організації. Вибув 1919 р.

Паночіні С. чл. Іще Термінол. Підкомісії Наук. Т-ва. З 1924 р. Секретар Секції. Представник Секції до Ради Відділу 1926—1928 рр. Співупорядник словника зоологічн. номенклят. ч. III та упор. Зоолог. термінології.

(*) Татарко К., чл. Секції з 17. V 1925. У 1927 р. Заступник Секретаря Секції. Співупорядник словника зоолог, номенклятури ч. II. Вибув 1927 р. у зв'язку з перереєстрацією.

(*) Шарлемань М., чл. іще Термінол. Підкомісії Наук Т-ва. У 1926 р. Заступник Голови Секції. Співупорядник словника зоолог, номенклятури ч. І і II. Вибув у зв'язку з перереєстрацією 1927 р.

Щоголів Ір. проф., чл. Секції і її Голова з часу організації. Упорядник словника ентомологічної номенклятури та Співупорядник словника зоологічної номенклятури, ч. III.

МАТЕМАТИЧНА СЕКЦІЯ.

Калинович Ф., чл. Секції та її Секретар з часу організації. Упорядник І і II чч. математичного словника та співупорядник Ш-ої.

Кравчук М. акад., чл. Секції з часу її організації. Голова Секції з часу її організації до 12. XI 1920 р.

Можар В., чл~. Секції з 26. II 1929 р.

Столярів М. проф., чл. Секції з 15. X 1920 р. Голова Секції з 12- XI 1920 р. Представник Секції до Ради Природи. Відділу в 1926 —1929 рр.

Холодний Г., чл. Секції з часу її організації. Співупорядник III частини математичного словника.

Чорний С. проф. - чл. Секції з 12. І 1925 р.

Чудинів В., чл. Секції з 31. V 1928 р,

Шарко В., чл. Секції з часу її організації.

(*) Шульгина-Іщук Н., чл. Секції з часу її організації. Вибула до Галичини 1924 р.

МЕДИЧНА СЕКЦІЯ.

Антоновська О. д-р, член Секції.

Гацанюк М. д-р, член Секції. З 1925 р. Секретар Секції. Представник Секції в Раді Відділу 1928 р.

Дев'ятка І,, член Секції.

(*) Колесиицький А. проф., член Секції і Заступник Голови Секції з часу її організації до своєї смерти в 1926 р.

Кореневич І. д-р, чл. Секції.

Корчак-Чепурківський О. акад., чл. Секції з часу її організації.

Лєвицький Є. д-р, чл. Секції.

24

Собкевич A. пр.-доц., чл. Секції з часу її організації. Скарбник Секції та представник Секції у Раді Відділу 1926 р.

Удовенко Я. проф., чл. Секції з часу її організації. Представник Секції у Раді Відділу 1927—1929 рр. Заступник Голови Секції.

(*) Цешківський Ф. проф., чл. Секції з часу її організації. Редактор укр. видання „Nomina anatomica". Помер 1925 р.

Черняхівський Є. проф., чл. Секції з часу її організації.

Черняхівський О. проф., чл. Секції і Голова Секції з часу її організації. Редактор україн. видання „Nomina anatomica" та упорядник медичного термін. Словника.

МЕТЕОРОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ.

Гертнер Е., чл. Секції з 26. V 26 р.

Гладкий М., чл. Секції з 26. V 26 р.

(*) Данилевський М., проф., чл. Секції і Голова з часу організації. Вибув із Секції 1928 р.

Кіяшко О., чл. Секції з 26. Y 1926 р. Секретар Секції з червня 1926 р. та представник у Раді Від. 1926—1929 рр.

Комарницький С., інж., чл. Секції з 26. V 26 р. Заступник Голови Секції з того самого часу.

(*) Крамалій І., чл. Секції з 1919 р. Вибув 1920 р.

Паночіні С, чл. Секції з березня 1926 р. Вибув 1928 р.

(*) Поріцький В., чл. Секції з січня 1928 р. Вибув у листоп. 1928 р.

(*) Середа-Суходольський М., чл. Секції з 1919 р. Вибув 1921 р.

Селецький І., чл. Секції з січня 1920 р. Упорядник метеор, словника.

ФІЗИЧНА СЕКЦІЯ.

Гольдман О. акад., чл. Секції з 1924 р.

.(*) Заліський А., чл. Секції з 1923 р. до 8. IV 1927 р.

Ілляшенко Л., чл. Секції з 1926 р.

(*) Лінник О. чл. Секції з 1,925 р. Вибув у січні 1927 р.

Лінниченко М. проф., чл. Секції з 1922 р, Голова Секції з того самого часу.

(*) Панкевич Д., чл. Секції з 1924 р. Секретар з того самого часу до листопада 1927 р. Представник у Раді Відділу з 1925 до 1927 р. Вибув у грудні 1927 р.

Руденко Г., чл. Секції з часу її організації.

Холодний Г., чл. Секції з часу їі організації. Упорядник словника фізичн. термінології (другого видання).

(*) Холодний П., чл. Секції з 1918 р. Вибув 1919 р.

Шарко В., чл. Секції з 1925 р. Секретар Секції з грудня 1927 р.

(*) Шахрай П., чл. Секції з часу її організації. Вибув наприкінці 1918 р.

(*) Яницький О., чл. Секції з початку її організації. Голова з часу організації до 1919 р. Вибув 1919 р.

Юницькнй Ю. проф., чл. Секції з 22. IV 1928 р.

ХЕМІЧНА СЕКЦІЯ.

(*) Білан, чл. Секції. Секретар Секції 1924—25 р.

Головченко П., чл. Секції з 1928 р.

Гончарів С, чл. Секції з грудня 1927 р.

25

Доманицький М., чл. Секції з часу організації. Голова Секції з часу організації до 1924 р.

Залізняк В., чл. Секції. Секретар Секції з 1926 р. до останнього часу. Представник Секції у Раді Відділу в 1926—27 р. Співупорядник ІІ-го видання словника неорган. хемії.

(*) Зіхман О., чл. Секції з часу її організації. Вибув у 1920 р.

Качаловський О. проф., чл. Секції з часу її організації. Голова Секції з початку 1927 р. Представник Секції у Раді Відділу 1928—1929 рр, Упорядник словника органічної хемії.

Курилова О., чл. Секції з часу її організації. Упорядник 1-го видання хемічного словника.

Садовський Т., чл. Секції з часу її організації. Голова Секції 1924—25 рр.

Туркало К., чл. Секції з січня 1928 р.

Щербина Н. проф., чл. Секції з часу її організації. Співупорядниця 2-го вид. словника неорг. хемії.

Провід у роботі Відділу давала його Президія. Склад її змінявся увесь час, але основне ядро Президії з попереднього складу завжди лишалося і в новому складі Президії. До того ще деякі члени Президії були в її складі по кілька років, отже й робота Президії відбувалася без перерви. Вище вже говорилося, що був час, коли перевибори Президії відбувалися не щороку, а Президія поповнювалася шляхом кооптації, отже важко подати склад Президії по роках. Через те й подаємо склад Президії Відділу хронологічно, але не по роках, а за посадами, які були в Президії.

Головували у Відділі такі:

11. VIII. 1918 р. 21. III. 1919 р. акад. П. Тутковський.

21. III. 1919 р.—25. І. 1925 р. проф. О. Яната.

25. І. 1925 р. — 20. VI. 1929 р. акад. П. Тутковський.

Заступали Голову:

11. VIII. 1918 р. — 21. III. 1929 р. проф. О. Яната.

21. III. 1919 р. -25 І. 1925 р. проф. Ір. Щоголів.

25. І. 1925 р. 17 І. 1926 р. проф. О. Яната (удруге) та проф. О. Чє рнихівський.

17. І. 1926 р. — 16, І. 1927 р. інж. Хв. Полонський.

16 І. 27 р. - 28 р. проф. М. Кравчук.

26. І. 28 р. — 20. VI. 1929 р. Ф. Калиновим.

Секретарювали:

11. ѴШ. 1918-р. — 21. III. 1919 р. проф. Ір. Щоголів.

21. III. 1919 р. — 2. VI. 1919 р. Л. Чикаленко.

2. VI. 1919 р. 9. І. 1920 р. О. Курилова.

9. І. 1919 р. —23. II. 1921 р. Ф. Калинович.

23. II. 1921 р,- 11. X. 1922 р. Н. Осадча.

11. X. 1922 р. - 25. І. 1928 р. інж. Хв. Полонський.

25. І. 1925 р.— 17. І. 1926 р. Я. Лепченко.

17. І. 1926 р. 26. І. 1928 р. Ф. Калинович (удруге).

30. І. 1928 р. 20. VI. 1929 р. С. Гончарів.

26

В окремі часи заступали Секретаря такі:

23. X. 1920 р. — 3. Y. 24 р. Н. Осадча.

16. III. 25 р.— 12. XI. 25 р. В. Вовчанецький.

17. XI. 25 р. — 17.1. 26 р. Ф. Калинович.

Скарбникували у Відділі:

11. VIII. 18 р, —21. III. 19 р. Є. Малик.

21. III. 19 р. — 6. VII. 20 р. К. Осьмак.

6. VII. 20 р. —17. XII. 22 р. О. Курилова.

17. XII. 22 р —25. І. 25 р. Я. Лепченко.

25. І. 1925 р. — 17. І. 26 р. Ф. Калинович.

17. І. 26 р.-16. 1. 27 р. Гр. Холодний.

16. І. 27 р.— 1. І. 28 р. Я. Лепченко (удруге).

26. І. 1928 р. — 20 VI. 29 р. А. Носов.

Крім того, до складу Президії входили ще такі:

11. VIII. 18 р. —17. І 26 р. О. Курилова, як філолог відділу.

3. V. 24 р. — 25. І. 25 р. проф. О.ЧерняхівськийтаМ. Шарлемань

25. І 25 р. —17. І. 26 р. інж. Хв. Полонський.

26. І. 25 р. - 1. І. 29 р. І. Селєцький, В. Вовчанецький та О. Антоновська; останні двоє, як кандидати до членів Президії.

20. V. 29 — 20. II. 29. проф. М. Кравчук, В. ЧудинівтаВ. Локоть.

Як уже говорилося вище, з 1926 р. у Відділі, крім Президії, була ще й Рада Відділу. До її складу входили члени Президії, штатні наукові робітники Відділу (редактори й філолог) та Представники від Секцій. За цей час представниками від Секцій були такі:

1926. П. Оксіюк (Бот.); В Різниченко (Геол.); А. Носов (Геогр.); С. Паночіні (Зоол.); проф. М. Столярів (Мат.); доц. А. Собкевич (Мед.); О Кіяшко (Метеор.); Д Панкевич (Фіз.) та В. Залізняк (Хем.).

1927. П. Оксіюк (Бот.); проф М. Безбородько (Геол.); А. Носов (Геогр.); С. Паночіні, а на час його відсутности К. Татарко (Зоол.); проф. М. Столярів (Мат.); проф. Удовенко (Мед.); О. Кіяшко (Метеор.); Д. Панкевич (Фіз.); В. Залізняк (Хем.).

1928—1929 В Вовчанецький (Бот.)і; С. Паночіні (Зоол.); проф. М. Безбородько (Геол.); проф. М. Столярів (Мат.); проф. Я. Удовенко (Мед.); О. Кіяшко (Метеор.); проф. О. Качаловський (Хем.); Гр. Холодний (фіз).

Щодо штатних наукових співробітників, то їх склад був такий:

Редактори:

Я. Лепченко 1. II. 1926 р. 4 IV 28 р.

С. Паночіні 1. II. 1926 р. -20. IV. 29 р.

B. Шарко 1 X. 1926 р. — 20 IV. 29 р

М. Гладкий 1. IV 1927 р. — 20. IV. 29 р.

Ф. Калинович 1. X. 1926 р. -30. IV. 27 р.

C. Гончарів 1 IV. 1928 р. — 1. IV. 29 р.

Філолог Є. Волошин

Останні два з половиною роки (1927—1929) Відділ, крім Президії та Ради, обирав ще й Ревізійну Комісію; до складу її 1927 р. входили: проф. Ір. Що- голів, О. Кіяшко та В. Залізняк, а 1928 - 1929 р. Я. Лепченко, інж. Хв. Полонський та проф. Ір. Щоголів.

Що не було певних даних, то й не подано складу тих Секцій, що були прилучені до Відділу на початку 1929 р. від Сільсько-Господарського Відділу.

27

ІV. ЗВ'ЯЗОК ВІДДІЛУ З ПОЗАКИЇВСЬКИМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ.

Щоб з одного боку стимулювати термінологічну роботу не тільки в Києві,, а й по інших українських культурних осередках, а з другого, щоб забезпечити її від паралельности та розбіжностей, Природничий Відділ уже з самого початку свого існування намагався зорганізувати цю роботу по інших містах, або нав'язати зв'язки з організаціями, що вже таку роботу провадили. Одна з перших спроб у цьому напрямі — це був зв'язок з Математично-Природописно-Лікарською Секцією Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові.

Уже на другому свойому засіданні з дня 15. VIII. 1918 р. Термінологічна Комісія Природничої Секції Укр. Наук. Т-ва вітає у себе відпоручника Математично-Природописно-Лікарської Секції Наук. Т-ва ім. Шевченка д-ра Миколу Чайківського. Тут із ним укупі, розв'язуються деякі актуальні питання термінологічної роботи. У Львові, з пропозиції Київської Термінологічної Комісії, вже 21. VIII. 1918 організується при Матем.-Природ.-Лікарській Секції Наук. Т-ва ім. Шевченка Термінологічна Комісія в такому складі:

Математика: д-р В. Левиць кий, д-р М. Чайкікський.

Фізика: д-р В. Левицький, д-р Р. Цегельський.

Хемія: д-р Ю. Гірняк.

Мінералогія та геологія: д-р С. Рудницький, М. Мельник.

Ботаніка: д-р Н. Гаморак, Гр. Бобяк.

Зоологія: д-р І. Раковський, С. Сидоряк.

Антропологія: д-р І. Раковський.

Крім того, до складу Комісії увійшли ще І. Верхратський, І. Галущинський, д-р В. Стасюк та філологи: д-р В. Щурат та В. Дорошенко.

До складу Президії Комісії обрано таких: на Голову Комісії д-ра І. Раковського, Заст. Голови д-ра С. Рудницького, на Секретаря д-ра Чайковського та на Заст. Секретаря д-ра В. Стасюка.

Комісія одразу взялася до роботи, обмінюючись інформаціями за свою роботу з Київською Комісією. Але воєнні події, а головно окупація Львова з боку поляків, на довго припинили не тільки зв'язок між Львовом та Києвом, ба й саму роботу Львівської Комісії. Тільки в березні 1926 р. Матем.-Природ-Лік. Секція Наук. Т-ва ім. Шевченка у Львові звернулася до ІУНМ з пропозицією координувати термінологічну роботу. Природничий Відділ ухвалив був покищо надсилати до Львова н.ч розгляд готові проекти термінологічних словників. Досі вийшли зa подвійною редакцією (Київською та Львівською) такі словники: II та III частина Математичного словника та III част. Зоологічної Номенклятури (крім insecta). Що словники, коло яких працює Відділ, мають якнайшвидше вийти в світ, то й важко надсилати до Львова геть чисто всі словники, проте є надія, що чимала частина словників буде надіслана до Львова на попередній розгляд. Коли Природничий Відділ перейде до нової стадії роботи, то. розуміється, постане питання про щільніший контакт у роботі.

Друга термінологічна організація, що з нею Природничий Відділ мав щільний зв'язок, це Термінологічна Комісія Одеської н. - д. Математичної Катедри. Ця Комісія, зорганізована ще 1926 р. з проф. Д. Крижанівським на чолі, звернулася до Математичної Секції Природничого Відділу, пропонуючи спільно працювати коло математичної термінології. Ця спільна праця не переривалася й понині. Покищо Математична Секція ІУНМ зредагувала Одеській Комісії: Словничок альгебричної термінології, а Одеська

28

Комісія — III частину Математичного Словника ІУНМ. Дальші роботи Математичної Секції Природ. Відділу та Одеської Комісії мають так само виходити в світ за спільною редакцією.

Хемічна Секція з початку 1927 р. нав'язала щільний контакт із харківськими хеміками, що згуртовані коло Харківського Наук. Т-ва, в справі усталення принципів утворення хемічної номенклятури. Ще 1927 р. приїздив до Києва щось із чотири рази представник від Харк. Наук. Т-ва С. Зенкєвич. На спільних нарадах обговорено і в основному намічено головні принципи, за якими має складатися хемічна номенклятура неорганічної хемії. Вкінці, 3-го листопада 1928 р., відбулася спільна конференція у справі усталення номенклятури органічної хемії.

Крім цих організацій, що з ними Відділ, або його Секції мали постійний зв'язок, до Відділу зверталося ще чимало інших організацій та поодиноких осіб за інформаціями та порадами в термінологічних справах. Відділ завжди йшов на зустріч усім, хто до нього звертався, уділяючи охоче порад і всяких інформацій.

Подав Ф. Калинович.

Вісник IУНМ, Випуск ІІ, Додаток (окрема пагінация), С. 1-27. (1928).

1. ↑ Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за першоджерелом.
2. ↑ Піонерами цієї роботи були Ів. Верхратський " та Д-р В. Левицький, перший на полі термінології наук природничих, а другий — математичної й фізичної Ф. К.
3. ↑ Докладніше про це див. статтю Гр. Холодного „До історії opганізації термінологічної справи на Україні" Вісн. ІУНМ в. І, ст. ст. 9-20 Ф. К.
4. ↑ Витяг з мовного боку подається без змін. Ред.
5. ↑ Виписки з статуту подається без змін. Ред.
6. ↑ Якщо з одного боку Комісії пощастило навязати тісніші стосунки з таким видавництвом. як „Книгоспілка", то були, як це не дивно, й рішучі вороги унії, як колишнє Т-во „Час". Ред.
7. ↑ Вираз Спільного Зібрання ВУАН. Ф. К.
8. ↑ Заголовки словників подано без правописних змін. Ред.
9. ↑ Обидва ці словники вийшли окремими виданнями, як відбитки з „Матеріклів". Ф. К.