Відмінності між версіями «Київська братська школа»
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
життя України, активно протистояла намаганням польського уряду | життя України, активно протистояла намаганням польського уряду | ||
полонізувати українське населення. В 1632 її було об'єднано з [[Лаврська школа|Лаврською школою]] | полонізувати українське населення. В 1632 її було об'єднано з [[Лаврська школа|Лаврською школою]] | ||
− | [[Петро Могила|П. Могили]] і започатковано | + | [[Петро Могила|П. Могили]] і започатковано Києво-Могилянську Колегію |
(згодом з 1701 — [[Києво-Могилянська Академія]]). </p> | (згодом з 1701 — [[Києво-Могилянська Академія]]). </p> | ||
<p> О. Рибак (Львів). </p> | <p> О. Рибак (Львів). </p> |
Версія за 21:25, 19 жовтня 2009
Довідник з історії України
КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА — одна з найвизначніших братських шкіл в Україні у 17 ст. Заснована Київським Богоявленським братством у 1615. Статут К.б.ш. був затверджений у 1620 за зразком статуту Львівської братської школи. Школу могли відвідувати вихідці з різних суспільних станів — шляхта, козаки, міщани. Учні вивчали мови: грецьку, тодішню українську, латинську, польську, а також граматику, риторику, піїтику, початки філософії і богослов'я, арифметику, астрономію і музику. Ректорами школи були Й. Борецький (1615-18), М. Смотрицький (бл. 1620), К. Сакович (1620-24). З К.б.ш. вийшло чимало видатних українських діячів 17 ст., зокрема письменники С. Косов, С. Почаський та ін. Школа відігравала значну роль у розвитку національно-культурного життя України, активно протистояла намаганням польського уряду полонізувати українське населення. В 1632 її було об'єднано з Лаврською школою П. Могили і започатковано Києво-Могилянську Колегію (згодом з 1701 — Києво-Могилянська Академія).
О. Рибак (Львів).