ВОВК (Волков) ФЕДІР (Хведір) КІНДРАТОВИЧ (5(17)3.1847 — 30.6.1918) — видатний український антрополог, етнограф і археолог. Н. в с. Крячківка на Полтавщині (тепер Пирятинського р-ну Полтавської обл.). Навчався у Новоросійському (Одеському) і Київському ун-тах. Разом з В. Антоновичем брав участь в археологічних розкопках на Київщині і Волині. Як учасник київської Громади зазнав переслідувань з боку царського уряду. В 1879 змушений емігрувати у Францію, де перебував до 1905. Опублікував французькою мовою працю «Шлюбний ритуал на Україні», брав участь у виданні «Кобзаря» (Прага, 1876), в якому були надруковані безцензурні твори Т. Шевченка. В 1904-06 В.Ф. здійснив ряд експедицій у Галичині і Буковині, під час яких проводив антропологічні дослідження. З 1907 — приват-доцент, а з 1917 — проф. Петербурзького ун-ту. В кінці 1917 Київський ун-т обрав Вовка професором географії і антропології. Помер у Гомелі, повертаючись в Україну. В.Ф. зібрав великий антропологічний матеріал, який ліг в основу близько 200 його праць. Серед найважливіших: «Українці в антропологічному відношенні» (1906), «Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини, Угорщини» (1908), «Український народ в його минулому і сучасному» (1916), «Етнографічні особливості українського народу» (1916). У своїх роботах В.Ф. прийшов до висновку, що українці за антропологічними ознаками становлять єдиний тип, вдмінний від східнослов'янських народів, а близький до південних слов'ян. В. Ф. був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1893), Російського Географічного Товариства в Петербурзі, Історичного, Антропологічного Товариства у Парижі та багатьох ін. наукових установ.