Відмінності між версіями «Погодін Міхаіл»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Міхаіл Погодін встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
Рядок 29: Рядок 29:
 
     </p>
 
     </p>
 
     <p>К.&nbsp;Кондратюк (Львів).
 
     <p>К.&nbsp;Кондратюк (Львів).
 +
 +
[[Категорія:Персоналії]]
 +
[[Категорія:Історики]]
 +
[[Категорія:Письменники]]
 +
[[Категорія:Публіцисти та журналісти]]

Версія за 22:20, 27 квітня 2010

Довідник з історії України

ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ — [11(23).11.1800 — 8(20).12.1875] — російський історик, письменник і журналіст, академік Петербурзької АН (з 1841). Один з ідеологів теорії російської «офіційної народності». В 1821 закінчив Московський ун-тет. У 1825 захистив магістерську дисертацію «Про походження Русі». Виступаючи з позицій норманської теорії, заперечував положення про автохтонність слов'янського походження Київської Русі. У 1826–44 професор Московського ун-ту. В 1827–30 видавав журнал «Московський Вістник», у 1841–56 разом з С. Шевирьовим  — «Москвітянін». У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України. П. доводив, що до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами, а українці (вихідці з-під Карпат) осіли на обезлюднілій території над Дніпром лише в 16 ст {Теорія Погодіна-Соболевського — ВК}. На думку П., українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських елементів з тюркськими. П. заперечував факт існування українського народу. У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів П., українські історики та філологи М. Максимович, В. Антонович, М. Грушевським, О. Котляревський, П. Житецький, А. Кримський) периконливо довели їх безпідставність і ненауковість, П. став також духовним батьком галицького москвофільства. Після відвідин П. Львова в 1835 і 1838–1940 під його ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою «Погодинская колония». В 1860-х рр. П. виступив одним з ідеологів російського панславізму.

К. Кондратюк (Львів).