Відмінності між версіями «Калинович Михайло»
м (Захист на Михайло Калинович встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
м (перейменував «Михайло Калинович» на «Калинович Михайло») |
||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
</p> | </p> | ||
<p> Л. С. Паламарчук </p> | <p> Л. С. Паламарчук </p> | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Персоналії]] | ||
+ | [[Категорія:Мовознавці]] | ||
+ | [[Категорія:Літературознавці]] | ||
+ | [[Категорія:Перекладачі]] | ||
+ | [[Категорія:Лексикографи]] | ||
+ | [[Категорія:Члени УАН]] | ||
+ | [[Категорія:Інститут Мовознавства]] |
Поточна версія на 21:46, 27 квітня 2010
Українська мова. Енциклопедія
КАЛИНОВИЧ Михайло Якович [30.IX (13.Х) 1888, с. Жахнівка, тепер Тиврівського р-ну Вінн. обл. — 16.1 1949, Київ] — укр. мовознавець, літературознавець і перекладач, академік АН УРСР з 1939. Навч. 1907 у Петерб. ун-ті. Закін. 1912 Київ. ун-т, де був залишений професор. стипендіатом. З 1916 викладає в ун-ті та ін. вузах Києва, ведучи курси вступу до мовознавства, порівн. граматики, індо-європ. мов, санскриту, гот. мови, історії старод. інд. л-ри та ін. У 1930-49 працював зав. відділу заг. мовознавства, директором Ін-ту мовознавства АН УРСР. Протягом 1939-44 був головою Відділення сусп. наук АН УРСР. Перші наук. публікації К. пов'язані з проблемами індології («Природа й побут в давньоіндійській драмі», 1916; «Бгавабгуті Шринанта», 1918; «Концентри індійського світогляду», 1928, та ін.), літературознавства і худож. перекладу (монографія «Шляхи новітньої французької поезії», 1924, розвідки про західноєвроп. письменників Г. Уельса, Дж. Конрада, Р.-Л. Стівенсона, Д. Дідро, переклади творів М. Горького, А. Чехова, Е. Золя та ін.). Проте найбільше творчих зусиль і наук. досвіду віддав К. словниковій справі: він був, за словами Л. Булаховського, «з природи лексикограф і перекладач». К. — редактор-упорядник 2-го тому академ. «Російсько-українського словника», що виходив окр. випусками.(1929-33); відп. ред. і один з укладачів фундам. «Російсько-українського сповника» (1948), який протягом багатьох повоєнних років заступав собою відсутні на той час усі ін. типи словників, зокрема орфографічний, синонімічний, фразеологічний і навіть тлумачний. Під час 2-ї світ. війни безслідно втрачено матеріали великого «Англо-українського словника», які вчений підготував разом з викладачем англ. мови Київ. ун-ту H. В. Калачевською і передав до друку 1940. К. належить також низка публікацій з теорії та історії лексикографії, що сприяли зростанню профес. рівня укр. лексикографів повоєнного часу, оформленню лексикографії як окр. наукової лінгв. галузі. Блискучий знавець не тільки рідної, а й багатьох європ. мов, К. виконав велику за обсягом і високо оцінену фахівцями роботу як перекладач і редактор перекладів.
Літ.:
- Булаховський Л. А. Михайло Яковлевич Калинович (1888-1949). "Мовознавство", 1949, т. 8
- Ржевуцька Є. С. M. Я. Калинович (1888-1949). УМШ, 1954, № 1
- Булахов M. Г. Калинович Михаил Яковлевич. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 2. Минск, 1977
Л. С. Паламарчук