Відмінності між версіями «Корецький-Сатановський»
м (Захист на Корецький-Сатановський встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
бл. 7 500 тис. статей. Церковнослов'ян. реєстр його базується | бл. 7 500 тис. статей. Церковнослов'ян. реєстр його базується | ||
на матеріалі словника | на матеріалі словника | ||
− | [[ | + | [[Памво Беринда|Памва Беринди]]. |
Частину генетично загальнослов'ян. вокабул взято з польс.-лат. словника | Частину генетично загальнослов'ян. вокабул взято з польс.-лат. словника | ||
Г. Кнапського (Краків, 1621). До реєстру введено також укр. | Г. Кнапського (Краків, 1621). До реєстру введено також укр. | ||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
В. В. Німчук. | В. В. Німчук. | ||
</p> | </p> | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Персоналії]] | ||
+ | [[Категорія:Освітяни]] | ||
+ | [[Категорія:Перекладачі]] | ||
+ | [[Категорія:Лексикографи]] | ||
+ | [[Категорія:Священики]] |
Поточна версія на 18:30, 26 квітня 2010
Українська мова. Енциклопедія
КОРЕЦЬКИЙ-САТАНОВСЬКИЙ (Теодорович) Арсеній (кін. 16 або поч. 17 ст., містечко Сатанів, тепер смт Городоцького р-ну Хмельн. обл. — після 1653) — укр. лексикограф, педагог, перекладач. Можливо, навч. у Львів. або Київ. братській школах. Чернець. Викладав у Київ. колегіумі церковнослов'ян. або лат. мову. У Москві, куди приїхав 1649 для виправлення церк. книг разом із Єпіфанієм Славинецьким, завершив укладання «Лексикона словено-латинського» (1650), мабуть, розпочате в Києві. Перекладав із лат. мови. Влітку 1653 К.-С. заслано до Сійського монастиря (на Архангельщині). Дальша його доля невідома. «Лексикон словено-латинський» — церковнослов'ян.-лат. словник, посібник для навчання й перекладів. К.-С. склав реєстр словника і зробив переклад, а Єпіфаній Славинецький брав участь у доповненні й редагуванні перекладної частини. Праця залишилася в рукопису. У словнику бл. 7 500 тис. статей. Церковнослов'ян. реєстр його базується на матеріалі словника Памва Беринди. Частину генетично загальнослов'ян. вокабул взято з польс.-лат. словника Г. Кнапського (Краків, 1621). До реєстру введено також укр. слова з живого мовлення (напр., голота, штаны). Праця — цінне джерело для вивчення історії укр. мови. Вона відіграла помітну роль в історії вітчизн. й зарубіж. лексикографії.
Літ.:
- «Лексикон латинський» Є. Славинецького. «Лексикон словено-латинський» Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського. К., 1973.
В. В. Німчук.