КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (псевд. Азарія; р. н. невід. — п. 21.3.1627) — визначний український церковний і культурний діяч, вчений-богослов, письменник. Н. у Перемишлі (тепер на території Польщі). Освіту здобув, очевидно, у Львівській братській школі. Вільно володів грецькою і латинською мовами. З 1616 перебував у Києві, де став членом Київського братства. Займався видавничою і літературно-полемічною діяльністю. У 1616 написав передмову до «Часослова» — першої книги, виданої (20.12.1616) Києво-Печерською друкарнею. 20.11.1624 К. був призначений архімандритом Києво-Печерської Лаври. К. — автор богословських трактатів («Книга про віру єдину» 1619-21), «Книга про правдиву єдність православних християн», 1623), передмова до «Бесіди Івана Золотоустого» (1623) та «Номоканона» (видання 1624), проповідей («На погреб Є. Плетенецького») і визначного полемічно-публіцистичного твору «Палінодій, або Книга оборони католицької святої апостольської східної Церкви» (1621-22; за ін. дан., 1619-22; видана 1878).