|
|
− | Оновлення церковного життя проходило під акомпанемент реформаторських новацій у сфері шкільної освіти, на архаїчність якої ще на початку XVII ст. гірко нарікали ранні полемісти, а безкомпромісний Іоан Вишенський, опонуючи їм, викрешував громи й блискавки на <i>латинську злоковарну мудрість</i>, зачерпнуту з <i>граматик, риторик, діалектик і прочих коварств тщеславних, діавола вмістних</i>. Початок реальному компромісу між візантійсько-слов'янською просвітницькою традицією і <i>латинськими науками</i>, як уже оповідалося, був закладений в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Острозька_школа Острозькій колегії], де вперше до практики кириличної освіти з арсеналу шкільних премудростей Заходу впроваджено <i>сім вільних мистецтв</i> – граматику, поетику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Поєднання греки та церковно-слов'янської мови з латиною на тлі супутнього викладання елементів філософії і теології надавало острозькому починанню характер круто реформаторський. | + | Оновлення церковного життя проходило під акомпанемент реформаторських новацій у сфері шкільної освіти, на архаїчність якої ще на початку XVII ст. гірко нарікали ранні полемісти, а безкомпромісний [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вишенський_Іван Іоан Вишенський], опонуючи їм, викрешував громи й блискавки на <i>латинську злоковарну мудрість</i>, зачерпнуту з <i>граматик, риторик, діалектик і прочих коварств тщеславних, діавола вмістних</i>. Початок реальному компромісу між візантійсько-слов'янською просвітницькою традицією і <i>латинськими науками</i>, як уже оповідалося, був закладений в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Острозька_школа Острозькій колегії], де вперше до практики кириличної освіти з арсеналу шкільних премудростей Заходу впроваджено <i>сім вільних мистецтв</i> – граматику, поетику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Поєднання греки та церковно-слов'янської мови з латиною на тлі супутнього викладання елементів філософії і теології надавало острозькому починанню характер круто реформаторський. |
| | | |
| У сліди Острозької колегії пішла й найавторитетніша з братських шкіл – [[Львівська братська школа|Львівська]], організована наприкінці 1585 р. як <i>грецкая и руская ведле стародавних обычаев и порядков</i>, однак уже з 1593 р. переорієнтована на викладання латини й циклу <i>семи вільних мистецтв</i> (грамотою Константинопольського патріарха Єремії тутешній братській друкарні дозволялося також видавати книги, <i>училищу потребные, сиріч граматику, піїтику, реторику, філософію</i>). | | У сліди Острозької колегії пішла й найавторитетніша з братських шкіл – [[Львівська братська школа|Львівська]], організована наприкінці 1585 р. як <i>грецкая и руская ведле стародавних обычаев и порядков</i>, однак уже з 1593 р. переорієнтована на викладання латини й циклу <i>семи вільних мистецтв</i> (грамотою Константинопольського патріарха Єремії тутешній братській друкарні дозволялося також видавати книги, <i>училищу потребные, сиріч граматику, піїтику, реторику, філософію</i>). |
| | | |
− | Остріг і Львів зробили першу заявку на прилучення українського шкільництва до загальноєвропейського освітнього контексту, де більш-менш у цей же час остаточно утвердився тип школи, згодом названої істориками <i>гуманістичною</i>. Це термінологічне визначення породжене тим, що латинську мову тут вивчали за методикою ранніх гуманістів, котрі першими ввели до шкільної практики тексти античних авторів як стилістичний еталон наслідування (<i>imitatio antiquorum</i>}, паралельно прищеплюючи учням кодекс високих зразків доброчесної поведінки й християнської етики. Загальноприйнятий канон цієї всеєвропейської програми <i>освіченого благочестя</i> [<i>pietas litterata</i>] остаточно кристалізувався наприкінці XVI ст. у протестантських гімназіях та єзуїтських колегіумах. Технічний же бік новолатинської освіти був зіпертий на впорядкування циклу навчальних дисциплін і, зокрема – послідовне розмежування між середнім та університетським рівнем навчання. Щодо решти, то школи непримиренних опонентів по вірi відрізнялися хіба тим, що протестантські наставники доповнювали античну лектуру катехізисом Лютера, а єзуїти – тлумаченням отців церкви. | + | Остріг і Львів зробили першу заявку на прилучення українського шкільництва до загальноєвропейського освітнього контексту, де більш-менш у цей же час остаточно утвердився тип школи, згодом названої істориками <i>гуманістичною</i>. Це термінологічне визначення породжене тим, що латинську мову тут вивчали за методикою ранніх гуманістів, котрі першими ввели до шкільної практики тексти античних авторів як стилістичний еталон наслідування (<i>imitatio antiquorum</i>}, паралельно прищеплюючи учням кодекс високих зразків доброчесної поведінки й християнської етики. Загальноприйнятий канон цієї всеєвропейської програми <i>освіченого благочестя</i> [<i>pietas litterata</i>] остаточно кристалізувався наприкінці XVI ст. у протестантських гімназіях та єзуїтських колегіумах. Технічний же бік новолатинської освіти був зіпертий на впорядкування циклу навчальних дисциплін і, зокрема – послідовне розмежування між середнім та університетським рівнем навчання. Щодо решти, то школи непримиренних опонентів по вірi відрізнялися хіба тим, що протестантські наставники доповнювали античну лектуру катехізисом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лютер Лютера], а єзуїти – тлумаченням отців церкви. |
| | | |
| На тлі сказаного переорієнтація руської освіти в бік західних взірців робить предметнішим обурення афонського поборника старовини, котрий небезпідставно вболівав над чистотою <i>преділов, яко же положили отцы наши</i>. З подвійною силою ця дискусія спалахнула в Києві, коли влітку 1631 р. [[Петро Могила]], тоді ще києво-печорський архімандрит, паралельно до існуючої з 1615 р. [[Київська братська школа|Братської школи]] <i>греко-словенського</i> профілю відкрив власне училище при монастирі, вперше в практиці православної освіти відверто взороване на організаційні засади єзуїтських колегій. Акція була сприйнята православними фундаменталістами як виклик; опоненти Могили доводили, що вихованці [[Лаврська школа|Лаврської школи]], <i>западния схизмы упившеся ...ко римляном</i> [тобто католикам] <i>уклонятся.</i> Дебати нераз набували такої гостроти, що, як писав ректор нової школи [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сильвестр_Косів Сильвестр Косів], її професори, лягаючи спати, не мали певності, чи вночі ними не <i>начинять шлунки дніпровських осетрів</i>. Але врешті компромісу вдалося досягти. Лаврська і Братська школи об'єднувалися, територіальне зостаючись, як і досі, на міщансько-ремісничому Подолі, однак з умовою організації навчання у формі і програмах, передбачених Могилою. | | На тлі сказаного переорієнтація руської освіти в бік західних взірців робить предметнішим обурення афонського поборника старовини, котрий небезпідставно вболівав над чистотою <i>преділов, яко же положили отцы наши</i>. З подвійною силою ця дискусія спалахнула в Києві, коли влітку 1631 р. [[Петро Могила]], тоді ще києво-печорський архімандрит, паралельно до існуючої з 1615 р. [[Київська братська школа|Братської школи]] <i>греко-словенського</i> профілю відкрив власне училище при монастирі, вперше в практиці православної освіти відверто взороване на організаційні засади єзуїтських колегій. Акція була сприйнята православними фундаменталістами як виклик; опоненти Могили доводили, що вихованці [[Лаврська школа|Лаврської школи]], <i>западния схизмы упившеся ...ко римляном</i> [тобто католикам] <i>уклонятся.</i> Дебати нераз набували такої гостроти, що, як писав ректор нової школи [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сильвестр_Косів Сильвестр Косів], її професори, лягаючи спати, не мали певності, чи вночі ними не <i>начинять шлунки дніпровських осетрів</i>. Але врешті компромісу вдалося досягти. Лаврська і Братська школи об'єднувалися, територіальне зостаючись, як і досі, на міщансько-ремісничому Подолі, однак з умовою організації навчання у формі і програмах, передбачених Могилою. |
|
|
| Опоненти єзуїтів – протестанти – теж створили власну мережу новолатинських шкіл в Україні, загальне число яких, враховуючи й елементарні, сягало понад півтораста. Помітним явищем серед них були, зокрема, кальвіністські гімназії в Дубецьку Перемишльської землі та Панівцях поблизу Кам'янця (при останній навіть діяла власна друкарня). Проте особливої слави зажила [[Социніанські школи|социніанська школа]] в Киселині на Волині, куди 1638 р. після закриття освітнього центру [[Социніани|социніан]] у польському Ракові перемістились професорсько-наукові сили Раківської академії, протеговані волинськими магнатами-протестантами Чапличами і Сенютами. Киселинська академія, якій всупереч прокатолицьким настроям сейму вдалося протриматися до 1644 р., стала вищим навчальним закладом з теологічним класом для підготовки аріанських проповідників та вчителів усієї Речі Посполитої. Дехто з аріанських теологів, переслідуваних у Польщі (як Теофіл Молітор чи Криштоф, Ян і Петро Статоріуси), знайшли притулок у володіннях волинян Гойських та киян Немиричів. Це автоматично підносило рівень шкіл, що існували в центрах маєтків тих і других – у Гощі на Волині та Черняхові на Житомирщині. | | Опоненти єзуїтів – протестанти – теж створили власну мережу новолатинських шкіл в Україні, загальне число яких, враховуючи й елементарні, сягало понад півтораста. Помітним явищем серед них були, зокрема, кальвіністські гімназії в Дубецьку Перемишльської землі та Панівцях поблизу Кам'янця (при останній навіть діяла власна друкарня). Проте особливої слави зажила [[Социніанські школи|социніанська школа]] в Киселині на Волині, куди 1638 р. після закриття освітнього центру [[Социніани|социніан]] у польському Ракові перемістились професорсько-наукові сили Раківської академії, протеговані волинськими магнатами-протестантами Чапличами і Сенютами. Киселинська академія, якій всупереч прокатолицьким настроям сейму вдалося протриматися до 1644 р., стала вищим навчальним закладом з теологічним класом для підготовки аріанських проповідників та вчителів усієї Речі Посполитої. Дехто з аріанських теологів, переслідуваних у Польщі (як Теофіл Молітор чи Криштоф, Ян і Петро Статоріуси), знайшли притулок у володіннях волинян Гойських та киян Немиричів. Це автоматично підносило рівень шкіл, що існували в центрах маєтків тих і других – у Гощі на Волині та Черняхові на Житомирщині. |
| | | |
Exception encountered, of type "Error"
[65bf5999] /index.php?diff=3081&oldid=3076&title=%D0%A8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F_XVI_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_XVI%D0%86 Error from line 434 of /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php: Call to undefined function each()
Backtrace:
#0 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php(544): DiffEngine->diag()
#1 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php(344): DiffEngine->compareSeq()
#2 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php(227): DiffEngine->diffLocal()
#3 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php(721): DiffEngine->diff()
#4 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php(859): Diff->__construct()
#5 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DairikiDiff.php(980): MappedDiff->__construct()
#6 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/TableDiffFormatter.php(194): WordLevelDiff->__construct()
#7 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DiffFormatter.php(140): TableDiffFormatter->changed()
#8 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DiffFormatter.php(82): DiffFormatter->block()
#9 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DifferenceEngine.php(881): DiffFormatter->format()
#10 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DifferenceEngine.php(797): DifferenceEngine->generateTextDiffBody()
#11 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DifferenceEngine.php(728): DifferenceEngine->generateContentDiffBody()
#12 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DifferenceEngine.php(662): DifferenceEngine->getDiffBody()
#13 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DifferenceEngine.php(632): DifferenceEngine->getDiff()
#14 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/diff/DifferenceEngine.php(453): DifferenceEngine->showDiff()
#15 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/page/Article.php(797): DifferenceEngine->showDiffPage()
#16 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/page/Article.php(508): Article->showDiffPage()
#17 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/actions/ViewAction.php(44): Article->view()
#18 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/MediaWiki.php(490): ViewAction->show()
#19 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/MediaWiki.php(287): MediaWiki->performAction()
#20 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/MediaWiki.php(714): MediaWiki->performRequest()
#21 /var/www/html/movahistory.org.ua/includes/MediaWiki.php(508): MediaWiki->main()
#22 /var/www/html/movahistory.org.ua/index.php(41): MediaWiki->run()
#23 {main}