Відмінності між версіями «Курило Олена»
м (Захист на Олена Курило встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|
(Немає відмінностей)
|
Версія за 01:28, 14 листопада 2009
Інститут Мовознавства ім. О.О. Потебні. Матеріали до історіі.
КУРИЛО (КУРИЛОВА) Олена Борисівна (6. X 1890, м. Слонім, тепер Гродненська обл., Республіка Білорусь — після жовтня 1946). Навчалась у Львівському університеті. Закінчила жіночі курси при Варшавському університеті (1913 р.). Учениця Є. К. Тимченка. З 1921 р. викладала в Київському ІНО. Працювала старшим науковим співробітником з окремих наукових доручень при Першому відділі ВУАН. З 1921 р. — в Інституті української наукової мови ВУАН: член президії — філолог Інституту, член-співробітник хімічної секції природничого відділу та філологічної секції соціально-економічного відділу. Була також дійсним членом Діалектологічної комісії ВУАН та Комісії для впорядкування українського правопису при Наркомосі України. Авторка багатьох праць із фонології, граматики, культури та діалектології української мови, укладачка термінологічних словників. З 1930 р. — в Інституті мовознавства {Науково-дослідчому Інституті Мовознавства — ВК}ВУАН: заступник директора й голова відділу сучасної (живої) української мови. Розробляла теми: «З методології лінгвістичних дослідів», «Оцінка поширеної літератури з граматики у світлі досягнень матеріалістичної лінгвістики», «Українська літературна мова пожовтневої доби». 1933 р. безпідставно заарештована, але за півтора місяця звільнена. Після цього виїхала до Росії, викладала в Московському обласному педінституті. 1938 р. заарештована вдруге, засуджена на 8 років концтаборів. Ув'язнення відбувала в Карагандинському таборі (Казахстан). Звільнена 1946 р., дальша її доля невідома. Реабілітована 1989 р.
Праці:
- «Російсько-український словничок медичної термінології». – К., 1918. – 31 с.
- «Словник української фізичної термінології». (Проект). Т. 1. – Вип. 1. – К., 1918. – 133 с.
- «Паралельні форми в українській мові, їх значення для стилю». – К., 1923. – 23 с.
- «Словник хімічної термінології» (Проект). – К., 1923. – 142 с.
- «Уваги до сучасної української літературної мови». – 2-е вид. – К., 1923. – 120 с. (3-е вид. – 1925 – 250 с.; 4-е вид. – 2004 – 303 с.)
- «Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів давніше Городнянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині». – К., 1924. – 111 с.
- «До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків» // Україна. – 1925. – Кн. 5. – С. 14—37
- «До питання про українські форми з ненаголошеним а на місці етимологічного о (багатий, гарячий та ін.)» // Збірник Історично-філологічного відділу ВУАН. – №76. – Ч. 2. – 1928. – С. 139—149
- «До питання про умови розвитку дисимілятивного акання» // Записки Історично-філологічного відділу ВУАН. – Кн. 16. – 1928. С. 48—72/li>
- «Матеріали до української діалектології та фольклористики». – К., 1928. – 135 с./li>
- «Спроба пояснити процес зміни о, е в нових закритих складах у південній групі українських діалектів». – К., 1928. 88 с.
- «Про незалежну від наголосу зміну а по м'яких консонантах та по і в українських діалектах» // Український діалектологічний збірник. Кн. 2. – 1929. – С. 75—107
- «Рецензія [на працю: Дурново H. «Введение в историю русского языка». – 4.1. – Brno, 1927] // Записки Історично-філологічного відділу ВУАН. – Кн. 21—22. – 1929. – С. 375—405
- «До поняття „фонема"» // Збірник секції граматики української мови. – Кн. 1. – 1930. – С. 217—234
- «Про українські безпідметові конструкції з присудковими дієприслівниками на -но, -то» // Там само. –С. 1—39;
- «Словник термінології неорганічної хімії» (1930; не видано)
- «Діалектологічна комісія ВУАН. Анкети №№ 1—10» // На мовознавчому фронті. – Кн. 1. – 1931. – С. 149—158
- «Про російсько-український словник ВУАН» [Рецензія на «Російсько-український словник»: У 4-х тт. – Т. 2. – Вип. 1. – К., 1929. – 392 с.] // Там само. – С. 10—29/li>
- «До питання про походження північноукраїнських рефлексів о – ие, we, wy, e» // Збірник Комісії для дослідження історії української мови ВУАН. – Т. 1. – 1931. – С. 79—85
Література:
- Шерех Ю. «Всеволод Ганцов, Олена Курило». – Вінніпег, 1954. – 76 с.
- «Курило Елена Борисовна» // Булахов M. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиографический словарь. – Т. 2. – Минск, 1977. – С. 334—335
- Вілецька H. M. «Про мовознавчі погляди О. Б. Курило» // Культура слова. – Вип. 44. – 1993. – С. 35—38
- Аншин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов»: 30-е годы. – М., 1994. – С. 140—148
- Глібчук H. M. «Мовознавчі погляди Олени Курило» : Автореф. дис. канд. філол. наук. – Львів, 1994. – 23 с.
- Вона ж. «Проблеми мовної норми в науковому доробку Олени Курило» // Вісник Львівського університету. Сер. «Філологічна». – 2000. – Вип. 29. – С. 41—45
- Даниленко А. «Спроба пояснити процес зміни о, е в нових закритих складах у південній групі українських діалектів: До спадковості ідей в українському мовознавстві» // Збірник Харківського історично-філологічного товариства: Нова серія. – 1995. – Т. 5. – С. 135—154
- Матіяш Д. «Внесок Олени Курило в розвиток сучасної української літературної мови» // Молода нація – Вип. 10. – 1999. С 195—215
- Шевельов Ю. В. «Портрети українських мовознавців». – К., 2002. – С 58—92.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Курило Олена Борисівна.