Перегляд вихідного коду сторінки Харлампович К.В. Западнорусские православные школы XVI-XVII ст.

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

← Харлампович К.В. Западнорусские православные школы XVI-XVII ст.

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

---

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

Харлампович К.В. ''Западнорусскія православныя школы XVI и начала XVII века, отношеніе ихъ къ инославным, религиозное обученіе въ нихъ и заслуги ихъ в дѣлѣ защиты православной вѣры и церкви''. Казань: Типо-литографія Императорскаго Университета, 1896, XIII+524+LXII с. [http://lib.movahistory.org.ua/Osvita/Kharlampovich_shkoly_nav.djvu Djvu файл з навігацією.] ==ОГЛАВЛЕНІЕ== ===ВВЕДЕНІЕ=== ===Отдѣлъ первый, Католическія школы=== ====Глава 1. Школы каѳедральныя и приходскія==== :::Распространеніе католичества въ западной Россіи. Условія происхожденія древняго католическаго просвѣщенія въ зап. Россіи и характеръ его; католическія школы до XVI в. Обстоятельства. содѣйствовавшія развитію католическаго просвѣщенія въ зап. Россіи съ начала XVI ст.; протестантство, какъ одно изъ нихъ; заботы соборовъ объ умноженіи и улучшеніи школъ. Каѳедральныя школы: виленская, львовская, перемышльская, красноставская, кіевская, мѣдницкая, луцкая и олыкская - коллегіатская. Устройство каѳедральнихъ школъ. Приходскія училища до прибытія іезуитовъ въ зап. Россію и вліяніе послѣднихъ на народное образованіе. Парохіальныя школы второй половины XVI и первой XVII ст. Устройство ихъ; росписаніе уроковъ и программа; языки, система семи свободныхъ наукъ. Воспитательная часть. Содержаніе учителей н учениковъ, Кіевская генуэзская школа. Роизіевская юридическая школа въ Вильнѣ .......... '''1—37''' ====Глава II. Іезуитскія училища. Исторія ихъ====' :::Условія распространенія іезуитскаго ордена по зап. Европѣ и по польско-литовскому государству. Симпатіи къ іезуитамъ польскихъ епископовъ и короля Стефана Баторія, Виленская академія. Дѣятельность еп. Валеріана Протасевича по вызову въ Вильну іезуитовъ и первые ихъ шаги въ этомъ городѣ. Преобразованіе гимназіи въ академію. Бурсы, библіотека, ти-пографія. Внутренняя жизнь академіи. Ректора и профессора ея. Ярославская коллегія. Замостская школа. Полоцкая кол-легія. Оршанская школа. Люблинская, несвижская, львовская коллегіи. Савинская школа. Коллегія луцкая, каменецкая. крожская, перемышльская, смоленская, барская, винницкая. фастовская, острожская, пинская, новгородъ-сѣвсрская .......... '''38—78''' ====Глава ІІІ. Іезуитскія училища. Органиэація ихъ==== :::Происхожденіе іезуитскаго учебно-воспитательнаго плана. Дидактика іезуитовъ: дѣление низшихъ школъ (gymnasia) на классы; планъ наукъ въ каждомъ; общій характеръ гимnазическаго образаванія. Философскій и богословскій курсы. Учебныя руководства. Администрація іезуитскихъ школъ; преподавательскій персоналъ. Педагогика іезуитовъ; воспитательные npieмы: дисциплина; награды и наказанія. Достоинства и недостатки іезуитской педагогической системы .......... '''79 -118''' ====Глава IV. Духовныя семинаріи==== :::Необходимость духовныхъ семинарій въ зап. Россіи. Семинаріи виленская и жмудская. Устройство духовныхъ семинарій по плану тридентскаго собора .......... '''119—125''' ====Глава V. Замостская академія==== :::Основатель ея - канцлеръ Янъ Замойскій. Мотивы и цѣль учрежденія. Средства содержанія. Дѣленіе на классы. Администрація, профессора, студенты. Причины непопулярности академіи. Болѣе видные представители ея. .......... '''126—140''' ===Отдѣлъ второй. Протестантскія школы=== ====Глава VI. Распространеніе реформаціи въ зап. Россіи и судьба протестантскихъ школъ==== :::Школа и книга — главныя орудія распространенія протестанства въ зап. Россіи. Отношеніе къ протестантству короля Сигизмунда Августа. Лютеранство, кальвинство, социніанство: взаимная борьба ихъ и падеіе. Отношеніе протестантовЪ къ школѣ и къ просвѣщенію, Школы лютеранскія, кальвинскія (виленская, биржанская, слуцкая, кейданская и др.) и социніанскія .......... '''141 — 166''' ====Глава VII. Организація протестантскихъ школъ==== :::Общее значеніе реформаціи въ исторіи педагогики. .Лютеръ. Устройство лютеранскихъ школъ въ зап. Россіи; уставъ Віленской школы. Администрація, внутренніе порядки, программа кальвинскихъ школъ. Устройетво социніанскихъ училищъ .......... '''167—184''' ===Отдѣлъ третій. Православныя школы=== ====Глава VIII. Православное просвѣщеніе въ зап. Россіи до учрежденія острожской и братскихъ школъ и обстоятельства, обусловившія появленіе ихъ==== :::Различное рѣшеніе историками вопроса о количественной и качественной сторонахъ западнорусскаго просвѣщенія въ XVI—нач. XVII в. Дѣленіе этого періода на двѣ часті: до начала 1580-хъ годовъ и —послѣ. Западнорусскія школы до XVI в. Данныя о распространеніи грамотности среди духо-венства и монашества, аристократіи и шляхты, горожанъ и крестьянъ. Приходскія и монастырскія школы, существованіе которыхъ удостовѣряется въ первую половину XVI в. (до 1530-хъ годовъ). Характеръ ихъ, учителя, учебные предметы и книги. Недостаточность даваемаго ими образованія въ виду новыхъ запросовъ времени и возникающее отсюда въ западнорусскомъ обществѣ умственное оживленіе. Руководители его—аристократія и горожане въ лицѣ братствъ. Анализъ различныхъ просвѣтительныхъ вліяній, которымъ подвергалась зап. Русь во вторую половину ХѴІ ст. Вліяніе польской культуры. Протестантство и взаимныя отношенія между православными и протестантами. Католическое вліяніе и іезуиты. Московское вліяніе и греческое; характеръ отношеній грековъ и западноруссовъ въ концѣ XVI и нач. XVII ст. Патронатъ и его вліяніе на судьбу нашего школьнаго образованія. Реакція духовенства противь улучшенія образованія вообще и Противъ польско-европейской постановки его въ частности; примереніе съ ними въ концѣ нашего періода. .......... '''185—236''' ====Глава IX. Острожское училище==== :::Общее значніе кн. Константина Константиновнча Острожскаго въ исторіи нашего просвѣщенія. Вліяніе на кн. Острожскаго кн. А. М. Курбскаго. Друкарь Ив. Ѳеодоровъ и открытіе типографіи въ Острогѣ. Острожская школа. Учре-жденіе ея пе К. И. Острожскимъ, а Константиномъ Константиновичемъ, около 1580 г. Отрицательныя и положитель-ныя доказательства того, что острожская школа была не ака-деміей, но и не низшимъ училищемъ, а скорѣе всего —среднимъ. Отсутствіе историческихъ данныхъ объ ея внутреннемъ устройствѣ. Внѣшняя исторія училища. Ея устройство и успѣхи. Ослабленіе послѣднихъ въ 90-хъ годахъ XVI ст. Подача ей помощи изъ Греціи. Дерманскій монастырь. Попытка кн. К. К. Острожскаго преобразовать училіще въ академію. Существованіе острожской типографіи и школы послѣ смерти фундатора. Острожскіе ученые: Герасимъ Смотрицкій, Киріиллъ Лукарисъ, Никифоръ Грекъ, "Клирикъ острожской церкви", Василій, пресвітеръ, Даміанъ, Христофоръ Филалетъ Бронскій. Лятошъ, іером. Кипріанъ и др. .......... '''237—276''' ====Глава X. Братскія школы==== :::Общая причина происхожденія и размноженія братствъ и братскихъ училищъ. Обстоятельства, побудившія братства именно взяться за просвѣщеніе народа. Общая исторія братскихъ школъ; отношеніе къ нимъ правительства, іерархіи. Стремленіе братствъ монополизировать въ своихъ рукахъ народное образованіе; противодѣйствіе этому. Вопросъ о правѣ православной церкви и братствъ заводить школы — привосшествіи на престолъ Владислава IV. Львовская школа. Реорганизація львовскаго братства, пріобрѣтеніе имъ типографіи и устройство училища. Антіохійскій патріархъ Іоакимъ, еп. Гедеонъ Балабанъ, п. Іеремія, м. Михаилъ Рагоза и ихъ отношенія къ братству и просвѣтительнымъ учрежденіямъ его. Успѣхи львовской школы и ея отношенія къ школамъ другихъ городовъ. Привилей к. Сигизмунда III отъ 15 октября 1592 г. Нападенія на братскую школу. Братская библіотека въ 1600—1601 гг., какъ показатель постановки школьнаго дѣла. Упадокъ братской школы и ея возстановленіе. Виленская школа. Время происхожденія братства и училища. Недостатокъ преподавателей и отношенія къ львовской школѣ. Подтвердительныя грамоты п. Іереміи и к. Сигизмунда. Пожертвованія въ пользу школы. Нападеніе іезуитскихъ студентовъ. Непріятности съ учителями. Враждебныя отношенія латино-уніатовъ. Іосифъ Бобриковичъ улучшаетъ школу. Виленское братство и монастырь дѣлаются центромъ просвѣти-тельныхъ стремленій православныхъ западноруссовъ. Утвержденіе братства съ школой к. Владиславомъ IV. Брестская школа, начало ея, отношенія къ львовскому училищу и переходъ въ руки уніатовъ. Минскія школы—шпитальная и петро-павловская; нападеніе на послѣднюю со стороны уніатовъ. Могилевская школа. Привилей могилевцамъ на открытіе шко-лы короля Стефана. Устройство ея беретъ на себя братство. Вопросъ о количествѣ братствъ (и школъ) въ Могилевъ въ нач. XVII ст. Отнятіе уніатами у спасскаго братства монастыря и школы. Судьба послѣдней. Луцкая школа. Происхожденіе ея и утвержденіе. Уставъ ея. Переходъ ея въ руки монаховъ братскаго монастыря. Постановка учебнаго дѣла. Кіевскія школы — братская и лаврская. Начало кіевскаго братства и школы въ 1614—1615 гг. Отсутствіе въ Кіевѣ до того времени правильно организованныхъ училищъ. Утвержденіе школи п. Ѳеофаномь. Гетманъ Конашевичъ-Сагайдачный. Судьба братской школы до соединенія ея съ лаврской. Основаніе послѣдней Петромь Могилой: составъ преподавателей и курса. Опасность, грозившая лаврской школѣ, и перенесеніе ея въ братскій монастырь. Прочія братскія и небратскія школы, А) братскія: рогатинская, городокская, перемышльская, комарнская, люблянская, бѣльская, каменецъ-подольская, замостская, львовская богоявленская, галичская, холмская, винницкая, бѣлиловецкая, пиинская. Б) небратскія: владимирская, пересопницкая, стрятинская, дубенская, могилевская, ярославская, ельненская, цеперская, евьевская, межибожская, шкловская, (борколабовская). кpoньцкая, кутеинская, полоцкая .......... '''277—273''' ====Глава XI. Дидаскалы и ректора братскихъ школъ==== :::Арееній, архіепископъ елассонскій. Стефанъ Зизаній. Лаврентій Зизаній. Кириллъ Транквилліонъ Ставровецкій. Гавріилъ Дороѳеевичъ. Іовъ Борецкій. Мелетій Смотрицкій. Леонтій Карповичъ. Іосифъ Бобриковичъ. Кассіанъ Саковичъ. Ѳома Іевлевичъ, Сильвестръ Коссовъ, Исаія Трофимовичъ, Софроній Почаскій .......... '''374—408''' ====Глава XII. Общій характеръ, учебная программа, учѳбники и устройство братскихъ школъ==== :::Рѣшеніе спора объ источникѣ и общемъ характерѣ учебной и воспитательной частей братскихъ школъ — въ пользу Византіи, съ предоставленіемъ извѣстнага мѣста и другимъ дидакгическимъ и педагогическимъ вліяніямъ. Учебные предметы: славянскій, греческій, русскій, латинскій и польскій языки; діалектика, риторика съ поэзіей и гомилетикой, ариѳметика, геометрія, астрономія, музыка (пѣніе), исторія и богословскія науки. Учебники и учебныя пособія братскихъ школъ: грамматики славянскаго, греческаго и латинскаго языковъ; руководства и пособія по богословію. Педагогія братскихъ школъ; организація ихъ. Администрація, учителя, содержаніе ихъ. Условія пріема воспитанниковъ; дѣленіе школъ на классы; средства содержанія учениковъ. Принципъ воспитанія; классная дисциплина. Взаимныя отношенія учителей и учениковъ; протосхолы, педагоги и дежурные. Наказанія. Младенческія братства въ школахъ. Заслуги братскихъ школъ для церкви и вѣры, для національности русской, для науки и для просвѣщенія .......... '''409—476''' ===Отдѣлъ четвертый. Уніатскія школы=== ====Глава XIII. Уніатскія школы до уніи и въ періодъ уніи. Устройство ихъ==== :::Значеніе школъ въ исторіи церковной уніи съ Рімомъ. Національныя коллегіи въ Римѣ; аѳанасіевская коллегія, внутреннее устройетво ея и программа. Совѣтъ Поссевина объ учрежденіи семинаріи для русскихъ въ Вильнѣ; открытіе ея и общее устройство. Отношеніе русскихъ владыкъ—уніатовъ къ вопросу о школахъ: сознанная ими необходимосгь учрежденія своихъ, уніатскихъ училищъ Школы брестская, владимирская. Виленская семинарія. Іосифъ Рутскій и его проектъ поднятія просвѣщенія въ уніатскомъ клирѣ; устроенный имъ въ Вильнѣ новиціатъ. Королевскій привилей, передавшій монахамъ завѣдываніе школьнымъ дѣломъ (1613 г.). Школы новгородская и минская. Стипендіи, предоставленныя уніатскимь юношамъ въ папскихъ и іезуитскихъ коллегіяхъ. Тенденція базиліанскаго ордена захватить въ свои руки все уніатское образованіе. Новгородовичская, 1-ая лаврашевская и рутская базиліанскія конгрегаціи и ихъ отношеніе къ этому вопросу. Потребность въ учрежденіи новой духовной семинаріи для бѣлаго духовенства взамѣнъ упавшей виленской; исторія назрѣванія ея и неудачныхъ попытокъ ея удовлетворенія. Содѣйствіе Рима. Лаврашевская конгрегація, кобринскій соборъ и новгородскій соборикъ (1626 г.). Усердіе м. Рутскаго и неакуратность монастырей. Преподаватели уніатскихъ училищъ. Петръ Ѳеодоровичъ Суромятникъ, Іосифъ Рутскій, Іосафать Кунцевичъ; іезуиты. Оргаинзація уніатскихъ школъ; администрація, программа, дисциплина. Свидѣтельства Мелетія Смотрицкаго и Кассіана Саковича, характеризующія состояние въ ихъ время школьнаго дѣла у уніатовъ .......... '''477—524''' ===Указатель личныхъ именъ , встрѣчающихся въ сочиненіи. и цитуемыхъ авторовъ .......... І—XXXVIII=== ===Указатель географическихъ названій и школъ, упоминаемыхъ въ сочиненіи .......... XXXIX—LII=== ===Важнѣйшія опечатки .......... LІІІ—LVI=== ===Оглавленіе .......... LVII—LХІІ=== [[Категорія:Освіта_біб]] [[Категорія:Бібліотека]] [[Категорія:Нове]]

Повернення до сторінки «Харлампович К.В. Западнорусские православные школы XVI-XVII ст.».