Лікнеп

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
right

Ліквідація неписьменности, Лікнеп, система заходів в СОСР і УССР для навчання грамоти всього неписьменного населення (дорослих і дітей, які не ходили до шкіл), одне з гол. завдань політосвіти в 1920—30-их рр. Централею Л: н. була на Україні Всеукр. Надзвичайна Комісія Л. н. (ВУНКЛН), її орган — двотижневик «Геть неписьменність». На низах діяли «ліквідаційні пункти» з тривалістю навчання від 3—6 міс. до 2 рр.; в склад навчання входила також «політ. грамота». Мережа пунктів Л. н., розпочата 1921 (в кін. 1921 — 487), піднеслася в кін. 1923 р. до 5 096, 1925 — 13 028. Ч. учнів (в тис; на 1 січня даного року) видно з таблиці:

Рід школи 1922 1924 1926 1928 1930 1932 1934 1939
Для неписьменних   165,4   306,7 2 466,3 1 403,0 875,8 430,0
для малописьменних   10,2   43,7 221,7 2 086,3 872,9 614,8
Разом 14,0 175,6 502,0 350,4 2 688,0 3 489,3 1 748,7 1 044,8
У зв'язку з Л. н. число письменних піднеслося в УССР з 57,5% в 1926 р. до 85,3% в 1939 р. і до 98,5% у 1961 р. Див. також Письменність.